Мене нема.
Поцілунком прикрила,
Ніби квітами, обсипала мила.
Мене нема.
Наді мною сосни сиві
І очі рідні в їхній зливі.
Мене нема.
Бо соловей співає,
Спокійно трелі розсипає.
Мене нема.
Бо тиша скрізь довкола,
Що бурі родить біля мола.
Мене нема.
Нема! Казати годі!
Я — буревій у дні свободи.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
10.05.1942 р.
