Опадає бузина…
Микола Шпак
* * *
Опадає бузина
Гронами додолу…
О, коли б прийшла весна
Та до мого дому.
А то довго її ждать —
Ще вітри з снігами
Заморозять синю даль,
Мряка — холодами.
Не проїхать, не пройти
Через пух-замети;
Буде сонце золотить
Яблунь силуети.
І у полі ні душі,
Тільки заєць вийде,
Він в морозній тишині
Скрізь стежок наслідить.
Але поки та зима
Прийде іздалека —
Над хатами угорі
Робить круг лелека.
|
|
