Сонце злотаву міць...
Микола Шпак
1929
* * *
Сонце злотаву міць
Ллє на порепану землю.
Жита — топлену мідь
Вітер у даль каруселить.
Збіглися гони руді —
Хлібом озимим мережані.
Вийдуть селяни ж сюди:
З жатками, силами свіжими.
Синім загаром ліс.
В полі проміння розбризкане.
Вишні на сірому тлі
Сонцем вилискують.
1929 р.
|
|