Користувач:Venzz/Чернетка

МИ МІСТИМО у сьому номері нашого журнала дуже цікаву і яскраво виложену розвідку Олександри Яковлевни Єфіменко. Автор її являється авторітетним спеціалістом по історії України і про се треба сказати кілько слів для тіх, хто не ознайомлений з ії історичніми творами. Олександра Яковлевна Єфіменко получила ще у 1910 році од Харьківського Універсітета високу оцінку своїх наукових праць — диплом почесного доктора русскої історії — без магістерського іспиту і дісертації. Оцінка була зроблена мною, але думка про се виникла не тільки у Харьківському, але й Петербурському Універсітетові серед тамошніх істориків і юристів і про се я одержав листи від професорів В. І. Сергієвича і С. Ѳ. Платонова. Тоді вже О. Я. Єфіменко викладала лекції на Висших Жіночих курсах у Петербурзі, а після сього получила там і профессорську посаду. У нашу теперешню большевицьку завірюху вона переїхала до Вовчаньска, де й викладає історію у жіночій гімназії, на велику користь її учениць.

О. Я. Єфіменко не українка, вона родом з Архангельської губ., де вийшла заміж за висланого туди українця — Петра Савича Єфіменка. І перші ії наукові праці були присвячені Великороссії — етнографії великоросійського селянського населення і історії селянського землеволодіння на півночі. Але, переїхавши в Україну, вона зараз же почала розроблювати історію України. Усі ії твори не компіляції, а самостайні розвідки, написані на підставі джерел, чі виданих, а той не виданих— архивних. Сюди належать ії розвідки про історію гайдамачини, про історію правобічної України, про українські брацтва, про утвореннє українського дворянства, про народні копні суди, про форми землеволодіння на Україні, про стан литовсько-руських данників, про повстаннє колишнього населення у с. Турбаях, про українського философа Г. С. Сковороду, про батька українського письменства І. П. Котляревського. Усі оці розвідки зібрані в 2-х частинах збірника «Южная Русь». Окрім сього О. Я. Єфіменко склала у 2-х частинах «Исторію украинскаго народа» і коротку «Исторію Украины и ея народа» (1907), а також підручник по російській історії для середніх шкіл. «Історія українського народа» написана була на конкурс, визначений місячником «Кіевская Старина» і являє з себе тепер гарний підручник по історії України для позашкільної освіти й широких верств суспільства. І бажано було б, щоб сі дві праці були видані в українському перекладі, щоб у такому ж перекладі був виданий і збірник «Южная Русь». Добре було б, щоб О. Я. Єфіменко склала підручник по українській історіі для середніх шкіл. О. Я. ЄФіменко має великий талан викладання історичних питань для широкого суспільства — популярного, яскравого, артистичного, але укупі з цім і наукового, і орігінально-самостійного. І необхідно потрібно, щоб те, що складено нею, дійшло до українського нині відродженого народу, для котрого взагалі воно й писалося, бо О. Я. Єфіменко усе своє життя присвятила народові.

Проф. Д. І. Багалій.