Краєзнавство/1927/1/Краєзнавча робота серед нацменшостей
| ◀ Вивчення села | Краєзнавство 1927 – № 1 Краєзнавча робота серед нацменшостей (С. Ялі) |
Дніпробуд і острів Хортиця ▶ |
|
Нині вже стало загально визнаним величезне значіння краєзнавчої роботи для розвитку продукційних сил радянської країни. Ще збільшується та яскравіше вирисовується її роля в цю добу, коли ми щільніше підходимо до завдання безпосереднього соціялістичного будівництва.
В останні роки починає відчуватися потреба переведення краєзнавчої роботи також і серед національних меншостей України. Те становище, що в галузі обслуговування нацменшостей в цей час ми йдемо шляхом поглиблення роботи, приводить нас щільно до завдання всебічного вивчення національних меншостей.
Ті чи инші заходи, що їх скеровано до піднесення економічного й культурного стану — в цілому до розвитку продукційних сил нацменшостей — не можуть дати позитивних наслідків, коли їх не накреслено на підставі докладно розроблених даних.
Такий саме матеріял і може дати всебічне вивчення краю та населення національних меншостей з усіма їх специфічними особливостями. Так, наприклад, не можна поставити як слід боротьбу за усунення постарілих форм провадження сільського господарства серед відсталих економічно національностей, коли не вивчено причин такого явища не тільки в сучасному, а й у минулому. Або, скажемо, дуже важко двигати швидким темпом культуру грецького населення України, коли не поставити собі за мету вивчення діялектів його мови і т. инш.
Таким чином, у звязку з цими обставинами, краєзнавча робота на буває дуже важливого значіння в галузі розвязання життєвих і практичних питань у справах національних меншостей. Це давно вже зрозуміли в де-яких місцях. По де-яких округах округові бюра нацмен спільно з краєзнавчими організаціями де-що зробили й роблять у цьому напрямкові. Округова комісія по вивченню грецької національности в м. Маріуполі, грецький відділ музею, єврейський музей, аналогичні організації на Поділлі, Волині та в инших місцях поставили перед собою низку важливих краєзнавчих завдань, що їх викликала потреба забезпечити правильність та успішність переведення найпотрібніших практичних заходів у справі розвязання національного питання.Проте потрібно відзначити, що всю цю роботу провадиться, тимчасом більш за все за ініціятивою місцевих робітників і ще не об'єднано, не вважаючи на те, що вона вже і в цей момент відограє значну ролю в справі радянського та культурного будівництва серед нацменшостей.
Тому слід поставити собі за мету зробити краєзнавчу роботу серед національних меншостей за одне з важливих чергових завдань краєзнавчих організацій та нацменорганів. Треба скерувати цю роботу на шлях систематичности та координації із загальною краєзнавчою роботою в УСРР. Початок цієї роботи повинен бути закладений на місцях встановленням відповідного організаційного звязку нацорганів з краєзнавчими організаціями і громадами, притягуючи до цього місцеві культурні сили та зацікавлюючи цим питанням широкі шари населення національних меншостей. Вивчення соціяльно-економічних відносин, зросту елементів усуспільнення в економіці нацменшостей, умов побуту та культури, як в сучасному, так і в минулому, — це основні питання, що навколо їх повинна зосереджуватись краєзнавча робота серед нацмен.
Якщо правильно поставлено серед останніх цю краєзнавчу діяльність, мобілізацію ініціятиви місцевих громадських та культурних сил з притягненням уваги й інтересу самого населення, то все це буде надзвичайно сприяти економічному й культурному піднесенню поруч із широкою участю трудящого населення в будівництві соціялізму.