Кроковеє коло (збірка)/Революція
| ◀ У бій | Кроковеє коло Революція |
|
Коли Прометей
Підвівся руба
З чотирьох ніг на дві.
І вогонь з запаленого блискавкою дуба
Узявши у кострубаті руки.
Повстав проти Зевса,
То перша була
На землі
Після несчисленних ночей
Революція.
під вітром у вічних снігах Кавказу
Зазяблі раби
Убили своїх центуріонів
сунули з полум'ям і димом.
Як люта імла,
В дикій роспуці
на Рим,
То ще раз
ісля мільйонів, і ще раз
Була
Революція.
Коли гнаний,
До смерти потомлений Робочий
У голодні руки
Узявши
Війні віками вірний метал
На спомин
За погаслі очі сухітних дітей,
За панські ночі зганьблених жінок,
За проституток,
За віковічні муки
За тисячолітній стогін,
Уразив пана у серце,
То в перший
Після мільйонів разів,
Знову в перший
І в передостанний раз
Була
Революція.
Коли на землі — Комуна,
Й сумирного вечору
З верхів'я
Гірних гаїв,
Як всесвітові струни,
Люде линуть далеко
За обрій землі,
Аби в гармонії миру,
Як меч,
Мов лелека,
Осягти, захопити іще одну
невторовану путь.
Коли електрику,
Радій
І инші ляльки
Буде поховано з миром,
Як архаїчні руни,
В дитячі книжки,
Коли на землі — Комуна
— Один величний.
І лише смерть,
Як і раніш,
Жертиме гірших і ліпших —
Останній тиран
В океані Комуни…
І ще раз, ізнову
У цвинтарях книгозбірень.
У поемах забутих поетів,
У якійсь старовинній Леніна й Маркса науці
Роскопають люде
Одне напіввмерле забуте слово.
І слово це буде:
— Революція.