Ластівочка-щебетушка

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ластівочка-щебетушка
Маркіян Шашкевич
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Написання: 1837

Ластівочка-щебетушка
Прилетіла знову.
Ходжу я щодень, щовечір
З нею на розмову.

«Де ж ти була, що видала,
Як за морем жила?
Певне, в теплій сторононьці
Навіть не тужила!?»

«Побувала я далеко
У заморськім краю,
І, як бачиш, все навесну
Знов сюди вертаю.

Гарно там, блищат до сонця
Ручаї, озерця,
Є що їсти, є що пити,
Та бракує серця.

От не раз сиджу і мрію:
Тиха, мила хатка,
А під стріхою гніздечко,
І в нім ластів'ятка».

Джерела[ред.]


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.