Листи Вячеслава Липинського до Олександра Барвінського/22.IV.1924

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

22.IV. 1924

Reichenau, N.Ö.

Високодостойний Пане Раднику!

В доказ моєї найглибшої до Вас пошани і з подякою за ласкаво прислані мені дорогоцінні “Спомини” і інші праці Ваші, дозволяю собі вислати Вам для Вашої бібліотеки кілька книжок — все те, що у себе тепер тут, на еміграції, маю.

Одночасно, складаючи Вам мої найбільше щирі побажання щасливих та Веселих Великодніх Свят, остаю глибоко Вас поважаючий Ваш покірний слуга

Що до самого змісту цієї статті, то він, як слушно підкреслюєте це в листі Вашому, може служити доказом невилічимої заскорузлості т зв‘ “культурних” польських сфер. Історія їх нічого не навчила і не вчить.

Вони не в стані вилічитись з готентотської моралі і зрозуміти, що коли чесними єсть ті Німці які, осівши на стало в Польщі, стали Поляками, то так само чесні єсть ті Поляки, що, осівши на стало в Україні, стали Українцями. Але Бог з ними! Думаю, що оця їхня тупість для нас не має великого значіння. Хто сьогодня згадує, наприклад, про “обуреня” деяких Англійців на американських “кресовців”, що в своїм краю хотіли мати свою державу і свою націю. Зрештою, в часах, як дійсно зарисовувалась вже в 1918 р. за Гетьманства наша Українська Держава, я мав не раз нагоду бачити дуже швидку зміну відношеня до нас тих польських сфер, що перед тим, в часах нашої слабості, нічого, крім лайки для нас не мали.

Тому-то так велику вагу привязую тепер до наших внутрішніх відносин і уникаю полеміки з Поляками та Росіянами. Сусідів переконаємо не нашою ідеєю, яку вони все будуть висміювати, а здійсненям цієї ідеї. Здійсненя-ж залежить тільки од нас. І ось тут брак у нас на Наддніпрянщині тих основних для буття нації консервативних підстав, які вже єсть в Галичині і до витвореня яких Ви так багато спричинились (сьогодня колишні революціонери галицькі повторюють Ваші слова) — мучить мене більше, ніж насмішки панів Бялковських. Не трачу одначе надії, що цей брак буде надолужений і що біля нашого консервативного Гетьмансько-монархічного прапору буде поволі наростати державна українська сила.

Ще раз, дякуючи за лист і доброзичливе відношеня, прошу Вас, Високодостойний Пане Раднику, прийняти вислови найглибшої пошани, з якою все для Вас остає Ваш покірний і відданий слуга

Вячеслав ЛИПИНСЬКИЙ


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1931 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.