Перейти до вмісту

Лист Григорія Залюбовського до Михайла Максимовича від 20.11.1864 року

Матеріал з Вікіджерел
Лист Григорія Залюбовського до Михайла Максимовича від 20.11.1864 року
Григорій Залюбовський
Харьків: 1864
Див. також: Памяти Г. А. Залюбовскагоу
• Цей текст написаний одним з ранніх фонетичних правописів до кулішівки.

20 листопада 1864 року
Харьків.

Високоповажний пане,
Михайло Олександрович!

Перш усёго вибачайте, пане, що я невидомій Вам чоловік, обертаюсь до Вас із ціею річчю, що смів турбувати Вас нею ради тутешних користей. Будучи певний, що Ви не поремствуете на мене за це, я й одваживсь на цей лист. Але едина власна моя користь не дозволила б мені сего: пишу не з-за себе одного.

Нам, харьківцям, дуже б треба, дуже б бажалось володати Вашими літературніми і историчними вчинками, теж Вашими збірками украінських пісень (виданнями років 1827, 34 й 49) й украінськими збірками[1]) але чисто незнаемо, де іх добути. Я засилав прісьбу свою про це і у Петенбурх, і у Москву, і у Одессу, рився і в харьківських книгарнях, але усе по-дурному — нема. Так оце, спіткавши случаем шлях до Вас, я й пишу й покірливе просю Вас, відповідати нам, де б ми змогли найти це усе? Треба б сего усего у Харьків экземплярів по десятку, або-що; не лишне б зовсим було, як би й більш було сих вчинкив на продажі у книгарні. Баллиноі, хоч на коммиссіі, бо потреба на них чуеця не рідко, а особливе на збірки пісень. Коли ласка ваша, шановний пане, оповістіть нас про це. Кажу: „нас“, бо я тут не один малоросс, бажаючий добра своій родині і цінуючий людей, котрі роблять ій добро і не відвертаюця від неі, як сини непотрібні. Нас, кажу, не один, і усі б ми бажали мати Ваши вчинки і видання. Може у Вас е тепер при Вас кілька экземплярів; на цей кінец, звістіть, якім вчинкам яка ціна, і ми хутенько вишлемо Вамъ гроші. Сюди дійшли Ваші „Новыя письма къ Погодину“ [2]) через пана Борисяка. Спасибі Вамъ за них; вони вже сливе усі розійшлысь, або хутко не стане іх.

Подозвольте мені від себе послати Вам два харьківських видання: „Долю“, вчинок молодого писаки — чорноморця Нардеги, і „Не до любови“, вчинок одного полтавського пана Шохина. Просю Вас принята в подарунок; я іх видаведь. Готуеця у нас дечого багато до дрюку і повинно хутко попасти у дрюкарню — дещо і драматичне, і бельлетристичне, і лиричне. Не знаю, коли воно, вийде на світ Божий. Готуеця й збірка на — світ.

Вашу одповідь, коли буде Ваша ласка, просю надіслати шляхом до мене: Григорію Антоновичу Залюбовскому въ Харьковъ, въ книжный магазинъ Баллиной.

Винюсь пред Вами, достоповажний пане, ще раз у цій докуці, що смів Вас турбувати нею, і зостаюсь щиро поважаючий Вас й завжди готовий до послуги

Грицько Залюбовський.

——————

  1. Незрозуміло, які ще „украіньськи збірки“ має на увазі Залюбовський, крім збірників українських пісень. Можливо було збірники Максимовича „Украинецъ“ 1869 р. або більш ранній „Кіевлянинъ“ (1840, 1841 і 1850 р.).
  2. О старобытности малороссійскаго нарѣчія. Новыя письма къ М. П. Погодину. М, 1863 въ 16 д. л., 70 стр.
Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі.


Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.