Перед тим, як мав на землю
Господь появитись,
Гірко було в світі жити,
Гірко і родитись.
Все в нім було зопсувалось,
Попереверталось,
І будівля світовеє
Мало що трималось.
Ріки в море поспливали,
Нікому спинити!..
І нічого було їсти,
І нічого пити.
Надаремне бідні люди
Плугом землю рили,
Надаремне гірким потом
І слізьми росили.
Земля все була, як камінь,
Хліба не родила
І від вітру, як дорога,
Порохом пилила.
Да і люди, сказать правду,
Пуття мало мали:
Божих свят не шанували,
Посту не тримали.
Багатії гайнували,
Обдирали бідних,
Не раз руки підіймали
Ріднії на рідних.
А найбільше було лихо,
Що смерть свою знали:
Батьки пили та гуляли,
За дітей не дбали.
І не було пуття в світі!..
Все в нім зопсувалось.
І будівля світовеє
Страшно хилиталось.
