Літо (Алкей)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Alkaios.png

Освіжимо вином легені! Ось-бо Зоря сходить.

– Ай! – халепа-пора: все чахне під палючою спекою.

Лиш співає між кволих бутонів довольна цикада.

Чітко стрекіт з-під її крил звучить

у пекельній жарі над землею.

Квітне чортополох. Жінки тепер навіжені від хтивості,

а чоловіки безсилі – одним голови, іншим коліна Сиріус

висушив.