Літо (Алкей)
| Літо пер.: В'ячеслав Федченков |
|
|
Освіжимо вином легені! Ось-бо Зоря сходить.
– Ай! – халепа-пора: все чахне під палючою спекою.
Лиш співає між кволих бутонів довольна цикада.
Чітко стрекіт з-під її крил звучить
у пекельній жарі над землею.
Квітне чортополох. Жінки тепер навіжені від хтивості,
а чоловіки безсилі – одним голови, іншим коліна Сиріус
висушив.