Малороссійскія пѣсни/Засвистали козаченьки

◀ Въ недѣлю рано порано

Малороссійскія пѣсни під ред. М. Максимовичъ Засвистали козаченьки

У Глуховѣ у городѣ ▶

• Цей текст написаний максимовичівкою‎. • Інші версії цієї роботи див. Засвистали козаченьки ‎

Москва: 1827

XVII.

 

Засвистали козаченьки
Въ походъ зъ полуночи̂;
Заплакала Марусенька
Свои ясны очи̂. —

Не плачъ, не плачъ, Марусенько!
Не плачъ, не журися:
За своёго миленького
Богу помолися! —

Стоить мѣсяць надъ горою,
Да сонця не мае;
Мати сына въ дороженьку
Сле̂зно проважае:

Прощай милый, мо̂й сыночку,
Да не забавляйся!
Чрезъ чотыре̂ недѣ́лоньки
До дому вертайся. —

Ой радъ бы я, матусенько,
Скорѣйше вернуться;
Да вже що-сь мо̂й вороненькій
Въ воротахъ спо̂ткнувся.

Ой Богъ знае коли вернусь,
Въ якую годину:
Прійми-жъ мою Марусеньку
Якъ ро̂дну дитину.

Прійми е̂е̂ матусенько —
Всѣ въ Божіе̂й волѣ!
Бо хто знае: чи живъ вернусь,
Чи ляжу на полѣ? —

Ой рада я Марусеньку
За ро̂дну приняти;
Да все не такъ вона мене
Буде шановати. —

Ой не плачте, не жури̂тесь,
Въ ту́гу не вдавайтесь:
Загравъ мо̂й ко̂нь вороненькій,
Назадъ сподѣвайтесь!

 

---