Марксистська хрестоматія для юнацтва/2/Техніка, як основа продукційних сил

by С. Ю. Семковський

◀ Життьові умови й правові погляди

Марксистська хрестоматія для юнацтва. Книга 2 С. Ю. Семковський Техніка, як основа продукційних сил (М. Бухарин)

Відкриття й винаходи ▶

Харків: Державне видавництво України, 1925

М. БУХАРИН

Техніка, як основа продукційних сил

Коли величину продуктивности праці розглядати з точки погляду її складових матеріяльних частин, то тоді ми дістанемо три величини: по-перше, масу вироблених продуктів; по-друге, масу засобів продукції; по-третє, масу робочих сил, цеб-то живих робітників. Всі ці величини залежать одна від однієї. Справді, цілком ясно, що коли ми знаємо, які засоби продукції й які робітники, то ми знаємо й те, скільки вони продукують за певний час: ці дві величини зумовлюють і третю — вироблений продукт. Ці дві величини, вкупі взяті, й становлять те, що ми звемо матеріяльними продукційними силами суспільства. Коли ми знаємо про якесь суспільство, які воно має засоби продукції, скільки їх, які в нього робітники й скільки цих робітників, то тим самим ми знаємо, яка продуктивність суспільної праці, який ступінь влади цього суспільства над природою, в якій мірі це суспільство підпорядковує собі природу й т. д. Иншими словами, в засобах продукції й робочих силах ми маємо точний покажчик рівня суспільного розвитку.

Але ми можемо придивитися до справи й трохи глибше. Ми можемо сказати, що засоби продукції зумовлюють собою й робочі сили, коли, скажемо, в систему суспільної праці входить складальна машина (лінотип), то з'являються й відповідні робітники-складачі. Елементи — чинники трудового процесу — також не купа речей, а система, де кожну річ і кожну людину поставлено, так би сказати, на своє місце: одне пристосовано до другого. Отже, коли нам дано засоби продукції, то тим самим дано, розуміється, й робітників. Далі, серед самих засобів продукції можна відріжняти дві великі групи: сировину й знаряддя праці. Легко зауважити, що саме знаряддя праці суть активною частиною. Людина ними працює над сировиною. Але коли нам говорять, що в певному суспільстві є ось такі та такі знаряддя, то тим самим говориться, що тут є й відповідна сировина (ми обговорюємо випадок нормального процесу репродукції). Таким чином, ми можемо цілком упевнено сказати: точним матеріяльним покажчиком взаємовідношення між суспільством і природою є система суспільних знарядь праці, цеб-то техніка суспільства. У цій техніці виявляються матеріяльні продукційні сили суспільства й продуктивність суспільної праці.