Минають дні (Василь Вишиваний)/Досвітня заграва на поляні
◀ Чорногора | Минають дні… |
На полонині… ▶ |
|
Досвітня заграва на поляні.
Високо ген лежить поляна,
Кругом суворий, темний бір;
Лежить забута і незнана —
Куток тихенький серед гір.
Як вечір тіни там спускає,
Як присмерк там прислонить все,
То місяць срібним світлом ткає
І серед гиль вінок плете.
І запах квітів, мов кадило,
В гору до неба тихо йде.
У лісі темному світило
Блищак в повітрю десь гуде…
Мягонький легіт в лісі грає,
Тканина серед гиль тремтить…
І срібний сон поляни тає.
Зоря на сході вже блестить.
І чари ночі мов померли…
Квітки збудились і тремтять.
В очах роса мереже перли,
Що в сонці граються, блестять.
Виирає ніч; останні тіни
З поляни теж кудись ідуть
І в лісі срібними руном піни
Мов океаном йдуть, пливуть…
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9._%D0%9C%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%BD%D1%96_%281921%29_-_c.16.jpg/25px-%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9._%D0%9C%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%BD%D1%96_%281921%29_-_c.16.jpg)