Минають дні (Василь Вишиваний)/Осінь в горах

Минають дні…
Василь Вишиваний

Відень: друкарня Мехітаристів, 1921

Осінь в горах.

Осінний вітер в просторах сіє
І жаль по горах ростилає.
Буковий ліс заржавів, червоніє,
І журиться, зітхає і конає…

Легінь стоіть задумався і мріє.
І меркнуть перед ним осінні чари;
А вітер плаче і по дебрах мліє.
По небосхилі тужать сірі хмари…

І сум холодний з хмар на гори кане
А син Карпат склонився і ридає…
Бо жаль йому, що вся краса зівяне,
Що все, чим жив, минається, вмірає.