Перейти до вмісту

Минуле України в піснях/Війна Ігоря з Арабами і Персами

Матеріал з Вікіджерел
Минуле України в піснях
О. Олесь
Війна Ігоря з Арабами і Персами
Львів: «Неділя», 1930

ВІЙНА ІГОРЯ З
АРАБАМИ Й ПЕРСАМИ.


Та не довго спочивали
Українські вояки.
Вже у досвіта взялися
Лаштувати байдаки.

То вітрила білі шиють,
То засмолюють човни,
Весла, щогли вибірають,
Чистять зброю, казани.

З Осетинами вже друзі,
Розглядають зброю їх,
Коней, луки вихваляють
І рівняють до своїх.

… Наче впала чорна зграя
На шумливі буруни,
Зачорніли, загойдались
Переповнені човни.

Попливли, пливуть і тануть
Ось і зникли в далені.
Хай же їх боги не кинуть
І поможуть у війні.


Знов пустелею, степами
Військо спільників іде.
Ось і Кура, а за нею
І ворожа лава жде.

Полетіли перші стріли
І зламались на щитах.
Пишний ворог наступає
На верблюдах, на слонах.

Навантажені верблюди
Йдуть і гнуться від ваги,
На слонах, із веж неначе,
Виглядають вороги!

Тупотять арабські коні,
Квітнуть перські килими.
Вдвоє ворог має війська.
Та хоробріш втроє ми.

І не довго бій тягнувся —
Захиталися вони!
Заревли в страху верблюди,
Повернулися слони.

Ворог битий ласки просить,
Віддає своє майно:
Срібло, злото, зброю, коні,
Килими, харчі, вино.


… По пустелі ллється пісня
Шелестять сухі піски.
На слонах і на верблюдах
Їдуть наші вояки.