Перейти до вмісту

Минуле України в піснях/Холм і Львів

Матеріал з Вікіджерел

ХОЛМ І ЛЬВІВ.


Раз Данило був на ловах
І у лісі заблудив.
Довго він шукав дороги,
Довго в пущі він ходив.

Аж виходить на поляну:
Ні дороги, ні стежок.
На поляні горб високий,
Вкритий килимом квіток.

— „Ось де місце для твердині“!
З уст зірвалися слова —
„Тричі голову розібє,
Доки візьме, Татарва!

І твердиня тут повстане“!
Князь Данило порішив
І залізною рукою
Перший камінь положив.

І робота закипіла
Ліс рубати почали.
Тут копають рів глибокий,
Там нагортують вали.


На горі будують замок,
Поруч — вежу з стовбурів;
Скільки плотників зійшлося,
Скільки зїхалось майстрів!

І повстало в лісі місто
На досаду Татарви,
Забіліли мури, вежі,
Появилися церкви.

А навколо по долині
Скрізь розсипались хати.
Скрізь городи зеленіють
І пишаються сади.

Там де звір ревів голодний,
Серед лісу на шпилі
Виріс Холм і став на варті
Української Землі.

Інше місто будувати
Він над Полтвою звелів.
І на славу Льва князенка
Князь назвав це місто „Львів“.