Перейти до вмісту

Минуле України в піснях/Хрещення Володимира Великого

Матеріал з Вікіджерел
Минуле України в піснях
О. Олесь
Хрещення Володимира Великого
Львів: «Неділя», 1930

ХРЕЩЕННЯ ВОЛОДИМИРА
ВЕЛИКОГО.


Біля княжої палати
Зеленіє пишний сад.
Попід липами густими
Стали ідоли уряд.

Ідол Волоса, Перуна,
Ось Сварожич, там Стрибог,
А за ними найщедріший,
Найласкавійший Дажбог.

Перед кожним тиха жертва
Тліє в полумї блідім
І іде, летить у гору,
Як молитва, сизий дим.

Задивився Володимир,
Потонув в своїх думках
І шукають його очи
Правди в синіх небесах.

Хто Христос? Чого навчав він?
І хотів добра, чи зла,
І чому христову віру
Мудра Ольга прийняла?


І скликає Володимир
На нараду мудреців…
І послав він їх пізнати
Кожну віру і богів.

І до кожної країни
Ідуть княжі посланці…
Роздивились, все пізнали
І вернулись мудреці.

І сказали: „Ми пізнали
Віру кожної землі,
Та найліпша — віра грецька,
Не забути — нам її“.

І послам своїм щасливий
Володимир відповів:
„Я давно уже, бояри,
Охреститися хотів.

Я візьму за жінку Анну,
Доньку грецького царя, —
Як волхвів, до Царгороду
Все вела мене зоря“.

А як Греки не схотіли
І відмовили йому,
Став він військом облягати
Грецький Корсунь у Криму.


Не злякались Корсуняни,
Зачинились і сидять.
Досить в них води і хліба,
Ждуть в ночі, а в ранці сплять.

Та гадає Володимир:
„Я їх викличу на бій,
Хай три роки тут простою,
Але Корсунь буде мій!“

Час ішов. Сміялись Греки,
Бо пожива в них була,
Аж летить колись до князя
З міста пущена стріла.

Українець Анастазій
Написав на тій стрілі:
„В місто йде вода по трубах,
Знищ негайно їх в землі.“

Без води скорились люде.
Володимир переміг
І з листами посилає
В Царгород послів своїх:

„Царю! Зважся ти за мене
Заміж видати сестру,
Коли ні, — як взяв я Корсунь,
Царгород твій заберу.“


І у Корсунь переможно
Повернулися посли
І усюди по дзвіницях
В місті дзвони загули.

Охрестився Володимир
І з княгинею назад
Повертається у Київ
До покинутих палат.