Народныя южнорусскія сказки/2/2
| ◀ 1 | Народныя южнорусскія сказки/2 Колобок |
3 ▶ |
|
Жив собі дід та баба, та такі убогі, що нічого в них нема. От раз дожились вже до того, що нестало у них и хліба — и йісти нічого. Дід и каже: «Бабусю! піди у хижку та назмітай у засіці борошеньця, та спечи мині колобок.» От баба так и зробила: витопила в печі, замісила яйцями борошно, що назмітала, спекла колобок и положила на вікні, щоб простиг. А він з вікна — та на приспу, а з приспи — та на землю, та й побіг дорогою.
Біжить та й біжить, а на зустріч йому зайчик. «Колобок, каже, колобок, я тебе ззім!» А він каже: «Не йіж мене, зайчику-побігайчику, я тобі пісні заспіваю.» — «А ну, якойі?»
«Я по коробу метений,
На яйцях спечений, —
Як од баби та од діда втік,
Так и од тебе втечу!»
Та й побіг.
Біжить та й біжить, — зустрічає його вовк. «Колобок, колобок, я тебе ззім!» — «Не йіж мене, вовчику-братіку, я тобі пісні заспіваю.» — «А ну, якойі?»
«Я по коробу метений,
На яйцях спечений, —
Як од баби та од діда втік,
Так и од тебе втечу!»
Та й побіг.
Знову біжить тай біжить, — зустрічає його ведмідь. «Колобок, колобок, я тебе ззім!» — «Не йіж мене, ведмедику-братіку, я тобі пісні заспіваю.» — «А ну!»
«Я по коробу метений,
На яйцях спечений, —
Як од баби та од діда втік,
Так и од тебе втечу!»
Та й маху…
Біжить тай біжить, зустрічаєцця з лисичкою. «Колобок, колобок, я тебе ззім!» — «Не йіж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісні заспіваю.» — «А ну, якойі?».
«Я по коробу метений,
На яйцях спечений, —
Як од баби та од діда втік,
Так и од тебе втечу!»
«А ну-ну, ще заспівай! Сідай у мене на язиці, щоб мині чутніше було.» От він и сів, та й давай співати:
«Я по коробу метений,
На яйцях спечений…»
А лисичка його — гам! та й проковтнула.