Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина/Мальовання під настінний килим

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку


VIII. Мальовання під настінний килим.

Це мальовання дають звичайно на затильній стіні хати, над ліжком, на тім місці, де вішано ткані килими. І ґатунок мальовання поширений у всій Криворізькій окрузі. У селах Перевізні Хуторі та Капулівка «мальовання - килим» трапляються не тільки на звичайному місці над ліжком, але в тих самих господарів можна бачити це мальовання в обох хатах, на стіні в сінях, у коморі, в хижці. У різних селах це мальовання називають різними термінами. їх звуть: «копер», «одіяло». Такі різні назви не випадкові вони відбиваються й на композиції цього мальовання; у селах, де кажуть «ковер», у композиції мальовання задержуються зв’язок З тканим українським килимом; та бачивши цей килим дедалі рідше,

а то й зовсім не бачивши його, зв’язок з ним утрачаються і переноситься в уявленні селянки на так звані «марсельові» ковдри, що чимраз більше добуваються на село; через це п означають мальовання словом «одіялом.

У селах Капулівка, Перевізні Хуторі (Криворізької округи), де це мальовання маю ще назву «ковер», зв’язок їх із тканим українським килимом — найвиразніший. Це мальовання, як у килимах, дають на кольоровому тлі і, як у килимах таки з рослинним орнаментом, рослинні мотиви здебільша розміщуються на них так, що чимала частина кольорового тла поміж мотивами лишаються позаповнена; це робить мальовання таким самим оздобним, декоративним, як і український килим.

Надто багате на різноманітне кольорове тло мальовання села Капулівки, і капулянки виявляють при цьому дивовижне чуття справжньої кольорової гармонії: тло цілком визначую дану на ніч кольорову гаму орнаменту.

Тут ми знаходимо:

1) Густе чорне тло (сажа проста або голяндська), таке часте в найкращих зразках старовинних килимів українських; орнамент на такому тлі дають білий з повкроплюваннми серед нього тільки невеличкими плямами червоно - рожевих відтінків.

2) Темносиній (лазорка), що справляю вражіння синього оксамиту; орнамент на такому тлі дають:

а) увесь білий, але неоднакової інтенсивности: подекуди густий білий, де-не-де немов прозірчастий, і крізь нього просвічуються тло; таке мальовання робить вражіння ажурного мережива[1];

б) абож орнамент дають великими білими й темночервоними плямами, а так само

в) сполученням білих, рожевих та цинамонових кольорових плям.

3) Блакитний (лазорка і біла глина) — теж тло українських килимів; розмальовуючи таке тло фарбами цілої свою» палети, художниця, однак, даю великі жовті плями, чого в мальовання з тлом іншого забарвлення не бачимо.

4) Сіре тло (сажа й біла глина); це тло вкривають білим орнаментом, а серед нього дають невеличкі рожево - червоні та жовтоцинамонові плями.

5) Буре тло (червона глина та сажа).

Тільки село Капулівка знає таке багатство кольорових фонів, тільки тут подибуємо це інтенсивне чорне, темносинє й блакитне тло.

У с. с. Олексіївка (Чортомлик) та Перевізні Хуторі (Криворізької округи), де мальовання під килим теж дуже поширене, його дають на сірому, бурому тлі. Опріч того, тут трапляється рожеве (сомон) тло, що його добувають, змішуючи червону й білу глину.

Село Олександрівка, де мальовання на стіні над ліжком дуже часте, але де назву воно має »же «одіяло», його дають здебільша на білому тлі стіни, роблячи барвне облямовання. Біле, невгральне тло лишає повну волю користувати з цілої налети без такого тонкого добору фарб, як тоді, коли тло кольорове; але в цьому мальованці немає вже тієї оздобности кольорового тла, що так споріднює його з стародавнім килимом.

Те саме й у композиції орнаменту, що ним розмальовують це тло. Мальовання с. Капулівки здебільшого дає ту саму композиційну схему, що є звичайна для мальовання цього ґатунку тепер но інших селах. Ця композиційна схема, загалом бравши, така: облямовий прямокутник мальовання мають як композиційну цілість; його заповняють зцентралізованим ритмічно викінченим орнаментом; осередок звичайно виділяють обводом більшого діяметру, що заповнюють рослинним орнаментом; рослинним орнаментом дають і кутові заповнення (табл. XXVI, XXIV, мал. 2); ця основна композиційна схема, іноді з деякими варіяціями[2] домінує в мальованні - килимах; цю композиційну схему бачимо па датованих тканих килимах XIX сторіччя. Але серед мальовання - килимів села Капулівки трапляються зразки, що композицією своєю сягають куди давніших пам’яток килимарства, свідчачи про найближчий зв’язок няступности поміж цими двома формами народный творчости, що заступили одна одну. Зразки ці дуже нечасті, вони не відновляються. Один із них довелося мені бачити вже замощеним; від нього лишилися тільки невеличкі сліди, помітні крізь шар побілу, накладений поверх.

От композиція цього мальовання, така типова для українських килимів XVIII ст.: псе поле мальовання, як поле килима, орнаментують повторенням мотиву букета квіток, творячи орнаментальні поземі рядки; як і на певних пам’ятках килимарства, цей орнаментальний рядок становить своєю композицією ритмічно викінчену цілість; пін має центр і симетрично розміщені мотиви; доходять цього тим, що мотив букета повторюють тричі в рядку, при чому середній мотив виділяють, вносячи в його компонования деякі варіяції, тим часом як бічні мотиви достоту повторюють один одного; кожний новий орнаментальний рядок є докладне композиційне повторення попереднього.

Це мальовання було дане на білому тлі, облямоване кольоровою смугою. Тепер у тій таки хаті є такий самий орнаментальний рядок на грубі; виконаний він давно, проте його відновлюють і фарби на нім цілком свіжі (табл. XLVIII)

У селі Капулівці довелося бачити «мальованя - килим», що його композиція відтворює один із дальших етапів в еволюції композиційних схем на українських килимах. Уся композиція збудована так само, як і в описанім попереду мальованні, з повторення мотиву букета, але трактування орнаментованої площі вже інше: це не безконечна площа, що її можна однаково орнаментувати, хоч би яка вона була завдовжки, треба тільки ще й ще {»аз повторити орнаментальний рядок, як в описаній угорі композиції. Тут художниця виходить з цілком певної площі прямокутника звідусіль обмеженого рямкою; будувавши композицію мальовання повторюванням мотиву букета, вона дає центр не для окремого рядка, а для орнаменту цілого мальовання: доходить вона цього виділянням того мотиву букета, що припадає на осередок мальовання прямокутника, — в його композицію вона вносить певні варіяції, тим часом як по решті ноля мотни букета достоту повторює один одного; розміщення теж рядкове; на все мальовання припадає три орнаментальні рядки.

Мальовання дано на темносинім тлі (лазорка), а барвисті плями рослинних мотивів творять делікатне сполучення білого, рожевого й цинамонового.

У Капулівці таки трапляються «мальовання - килим», заспіль виповненее геометричним орнаментом, як це ю на тканих килимах, і на що не доводилося натрапляти по інших досліджених селах Дніпропетровщини (табл. XIX).

Мальований під килим подибуймо по тих селах, де на фарбування вживають глини (в Криворізькій окрузі), і не подибуймо зовсім або дуже нечасто там, де паную анілін (Дніпропетровська та Кременчуцька округи і.

Анілін менше придатний забарвлювати великі площі, що потрібне тоді, коли тло «мальовання - килима» кольорове; фарбами З глини і зручно Й дешево забарвлювати площини, великі завбільшки.

Як анілін витискаю рослинні фарби й фарби, вироблювані з різнобарвних глин, характеризуються мальованням - килимами на білому тлі стіни; втрачаючи зв’язок з барвистою композицію» давніх українських килимів (тканих), водночас біднію це мальовання й на композиційні схеми, застигаючи на одній, що вона, як обов’язкова, повторюються на всіх марсельових ковдрах, які дедалі більше витискають із хатнього вжитку домоткані барвисті рядна.

По селах Криворізької округи, що лежать близько великих міст, де мальовання зникає або зникло геть, цю форму малярства, що свого часу заступила була ткані килими, тепер дуже часто заступаю матеріал з килимовим узором. На тім місці, де колись висів був добротний домотканий килим, потім було барвисте мальовання з улюбленими мотивами, творчість самої господині хати, — тепер висить шмат матерії фабричного роблива.

Примітки[ред.]

  1. Мотив орнаменту дають трафаретом, зробленим з картоплини, що на ньому фарба лягаю неоднаковим шаром.
  2. 3 варіацій найчастіші: замість одного обводу дають два, що забирають центральну частину поля в мальованні (табл. VII, мал. 2, XX, XXI).