Перейти до вмісту

На крилах пісень/Дитячі/Мамо, іде вже зіма…

Матеріал з Вікіджерел
На крилах пісень
Леся Українка
Дитячі
Мамо, іде вже зіма…
• Інші версії цієї роботи див. Мамо, іде вже зима… Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892
***

 „Мамо, іде́ вже зіма,
 Снігом травицю вкриває,
 В гаю пташок вже нема…
 Мамо, чі кожна пташина
 В вирій на зиму літає?“ —
 В неньки спитала дитина.

— Ні, не кожна, — одказує мати, —
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко, отам біля хати,
Ще зосталась пташина маленька.

 „Чом же вона не втіка?
 На-що морозу чека?“ —

— Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідно́ї,
Не боїть ся зими навісної,
Жде, що знову прилине весна“.

 „Мамо, ті сиві пташки
 Сміливі, певне, ще й дуже,
 Чі то безпечні такі, —

 Чуєш, цьвірінькають так,
 Мов їм про зіму байдуже!
 Бач, — розспівала ся як!“

— Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати;
Де-б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати.

 „На-що ж співає? Чудна!
 Краще-б шукала зерна́!“

— Спів пташині потіха одна, —
Хоч голодна, співа веселенько.
Розважає пташи́не серденько,
Жде, що знову прилине весна!“