Перейти до вмісту

На крилах пісень/До Натури

Матеріал з Вікіджерел
На крилах пісень
Леся Українка
До Натури
• Інші версії цієї роботи див. До натури Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892
До Натури.

 Натуро матінко! я на твоєму лоні
Дитячі радощі і горе виливала,
І матірью тебе я щиро звала,
С подякою складаючи долоні.


 Ти искру божую збудила в моїх грудях;
Надія, — їй же першу пісню я співала, —
Мені провідною зоре́ю стала,
І з нею буду я добра шукати в людях.

 Колиж почую я, що промінь погасає
Надії милої, — тоді, Натуро ненько,
Прийми моє знебулеє серде́нько
І про́міння нове́ нехай йому засяє!