На крилах пісень/Конвалія

Матеріал з Вікіджерел
На крилах пісень
Леся Українка
Конвалія
• Інші версії цієї роботи див. Конвалія Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892
Конвалія.

Росла в гаю конвалія
 Під дубом високим,
Захищалась від негоди
 Під віттям широким.

Та не довго навтішалась
 Конвалія біла,
І їй рука чоловіча
 Віку вкоротила.

Ой понесли конвалію
 У високу салю,
Понесла її з собою
 Панночка до балю.

Ой на балі веселая
 Музиченька грає,
Конвалії та музика
 Бідне серце крає.

Тож панночка в веселому
 Вальці закрутилась,
А в конвалії головка
 Повьяла, схилилась.

Промовила конвалія:
 „Прощай, гаю милий!
І ти, дубе мій високий,
 Друже мій єдиний!“

Тай замовкла. Байдужою
 Панночка рукою
Тую квіточку зівьялу
 Кинула до долу.


Може, й тобі, моя панно,
 Колись доведеться
Згадать тую конвалію,
 Як щастя минеться.

Не довго й ти, моя панно,
 Будеш утїшатись,
Та по балях у веселих
 Таночках звиватись.

Може, колись оцей милий,
 Що так любить дуже, —
Тебе, квіточку зівьялу,
 Залишить байдуже!…