Перейти до вмісту

На крилах пісень/Кримські спогади/Безсонна ніч

Матеріал з Вікіджерел
На крилах пісень
Леся Українка
Кримські спогади
Безсонна ніч
• Інші версії цієї роботи див. Безсонна ніч Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892
3.
Безсонна ніч.

Цілу ніч до зорі я не спала,
 Прислухалась, як море шуміло,
Як таємная хвиля зітхала —
 І як серце моє стукотіло.

Ночі темної дивні почвари
 Заглядали в безсонниї очі,
І страшніші, нїж сонні кошмари,
 Ті привиддя безсонної ночі.


Думки-гадки, мов птахи нічнії,
 Налетіли, тяжкі та суворі.
Ох, непевні ті думи, страшнії,
 Наче хвилі у північ на морі!

Хто одважиться в північ на море
 Своє хибке човенце зїпхнути?
Хто поважиться людськеє горе
 Світове́є серде́ньком збагнути?

Той у північ на море поплине,
 Хто не думає ранку діждати…
Хай же думка моя вільно ли́не, —
 Я не буду на ранок чекати.

Серед мо́року, бурі-негоди,
 Цілу ніч буде човен блукати;
Як зійде́ сонце правди та згоди,
 Я тоді вічним сном буду спати.

Буде шарпати буря вітрила,
 Пожене геть по темному морю
Ох, колиб мені доля судила
 Хоч побачити раннюю зо́рю!

Евпаторія 1891 р.