На крилах пісень/На Роковини Шевченка
| ◀ Сонет | На крилах пісень На Роковини Шевченка |
Скрізь плач і стогін, і ридання ▶ |
|
На Роковини Шевченка.
Колись нашу рідну хату
Те́мрява вкривала,
А чужа сусідська хата
Світлами сіяла.
Багатіла чужа хата,
Лиха там не знали; —
Туди й наші українці
Дари доноша́ли.
Та минав ти, наш Кобзарю,
Чужії пороги,
Орав свою вбогу ниву,
Рідні перелоги.
Гомоніла твоя кобза
Гучною струною,
В кожнім серці одбивалась
Чистою луною.
Спочиваєш ти, наш батьку,
Тихо в домовині,
Та збудила твоя пісня
Думки на Вкраїні.
Хай же промінь твоїх думок
Поміж нами сяє, —
„Огню искра великого“
По вік не згасає!
Щоб між нами не вгасало
Проміння величне,
Ти „поставив на сторожі“
Слово твоє вічне.
Ми, як ти, минати будем
Чужії пороги,
Орать будем свої ниви,
Рідні перелоги.
