Перейти до вмісту

На крилах пісень/Сльози-перли/Сторононько рідна! коханий мій краю!

Матеріал з Вікіджерел
На крилах пісень
Леся Українка
Сльози-перли
Сторононько рідна! коханий мій краю!
• Інші версії цієї роботи див. Сторононько рідна! коханий мій краю! Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892
I.

 Сторо́нонько рідна! коханий мій краю!
Чого́ все замовкло в тобі́, занімі́ло?
Де-не́-де озветься пташина несміло,
Немов перед бурею в темному гаю,
І знову замовкне.... як глухо, як тихо....
 Ой лихо!

 Ой де ж бо ти, воле, ти зоре таємна?
Чому ти не зійдеш на землю із неба?
Ося́яти землю безщасную треба!
Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна?
Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре?
 Ой горе!

 О люде мій бідний, моя ти роди́но,
Брати́ мої вбогі, закуті в кайдани!
Палають страшні, незагойниї рани
На лоні у тебе, моя Україно!
Кормигу тяжку́ хто розбить нам поможе?
 Ой Боже!

 Коли ж се минеться? Чи згинем без долі?
Прокляття рукам, що спадають без сили!
Навіщо родитись і жити в могилі?
Як маємо жити в ганебній неволі,
Хай смертна темнота нам очі застеле!
 Ой леле!