Кобзарь (1876)/Том 1/Не завидуй багатому

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

 Не завидуй багатому: багатий не має
Ні приязні, ні любови, — він все те наймає;
Не завидуй могучому, бо той заставляє;
Не завидуй і славному: славний добре знає
Що не ёго люде люблять, а ту тяжку славу,
Що він кровъю та слёзами вилье на забаву.
І молоді як зійдуться, то любо та тихо,
Як у раю, — а дивишся: ворушиться лихо...
Не завидуй же нікому, — дивись кругом себе:
Нема раю на всім світі, — хиба-що на небі?