Нотатки мандрівника/Мистці й революція
| ◀ Зустріч | Нотатки мандрівника Мистці й революція |
Комуніст — „фабрикант“ ▶ |
|
В часи революційного буяння в Німеччині літературні творці захоплено ставали на бік робітничого руху. Проте, коли німецьким капіталістам пощастило задушити революцію, вся ця шатія потяглась до табору соціял-угодовців, а де-хто подався далі геть аж до німецьких націоналістів.
Капіталістичні бутер-броди, соціял-угодовські теки й різні привілеї, що мала буржуазія, притягли до себе й „революційних“ літераторів. Пануюча класа — буржуазія має тепер з них своїх ідеологів.
Тут яскраво виявилася хитка психологія міщанина інтелігента, що хтів трошечки погратися в пролетарську революцію, а потім раптом захитався й почвалав до буржуазії.
Цього вимагала буржуазія й від инших творців.
„Ми хочемо творця слова — Мюгзама, але без червоної голови“ — писала одна націоналістична газета з нагоди звільнення його з тюрми.
Таким чином в той час, як революційне мистецтво-малярство йде наперед, революційна література пішла назад. Толери пішли праворуч, а серед лівих лав на всю Німеччину лишилось кілька витриманих борців — Бехер, Юнг…
Творча Німеччина зрадила революцію й залишила пролетаріят майже без мистецтва боротьби за долю пригноблених.