Нічліг (Гадка в гадку, гадку гоню)
Для робіт з подібними назвами, див. Нічліг.
Гадка в гадку, гадку гоню...
Ах, пасися, милий коню,
Маєш трави, маєш квіти,
Поведу тя напоїти.
Сходить місяць, сходя зорі,
Ввезде тихо, як в поморі;
Коню-брате, ляж спочити,
А я зброю йму острнти.
Га, дивіться, як снияє,
Аж ми серце розпукає!
Покладися также в квіти —
Доки час тя напоїти.
А я ляжу трошки спати...
Ні, волію плащ узяти,
На мураві го роздіти
Та й шездару настроїти.
Як ся струни відозвали!
Га, а що ж би-м заспівали?
Ци за долю, ци за милу? —
Ні, співаймо за могилу.