Обговорення:Галицкіи приповѣдки и загадки

Невідомі або багатозначні слова

• Анѣ на нитку, анѣ на выритку.
• Во̂вцю скубуть, а козам на вѣжки дають.
  • Просто не дуже розумію смисл
• Во̂д козика до ножика, во̂д ножика до коника.
• Все йде в спак. — по̂шло на пси.
• Высокій, як дуга.
  • Частина упряжі? Веселка?
• Выстрихнув го на блазна.
• Гала, драла — гоца драла.
• Галу, балу, а (вибачайте) свинѣ в рѣпѣ.
• Давни̂ пригоды боронять во̂д шкоди. Коли'сь в свободѣ, гадай о пригодѣ.
  • Багатозначне слово, що мається на увазі саме тут?
• Дали му по московськи, ажь ся лоб закурив
• Дасть Бо̂г и во̂д квасу окрасу.
• Де добре пиво, не треба й вѣхи.
• Дивного фелю чоловѣк.
• Дмеся, як лехкє в борщи.
• До́бра на мою мѣнку; нехай мене бьють.
• Догаджає, як чиракови на ритѣ.
• Дреся горло — цыбы спало, цыбы жерло?
• Єще мачоха не забилася в голову.
• Жид, а винниця мати, не дасть загибати
  • Підприємство чи виноградник?
• Забув во̂в, коли телятьом був.
  • Чи є тут мимодрук чи то така вимова?
• З доброи студолы и потята добріи.
• З милого ссѣсти купити ѣсти.
• Идешь до суду — то треба „прійдѣте поклонѣмося.“ Колись и до нас прійде „прійдѣте поклонѣмося.“
• Иди на штыри вѣтры, а на пятый шум. Оженився, на чотыре вѣтры, а на пятый шум.
  • Багатозначне слово, що мається на увазі саме тут?
• И заводити не вмѣє.
  • В якому сенсі?
• Кому на вѣк, тому на лѣк. Кому на лѣк, тому на льєк (ляк).
  • Слова зрозумілі, сенс — ні.
• Куда кухтѣ до патины?
  • Слова зрозумілі, сенс — ні.
• Кукурѣку — мандерику.
• Маєшь рураты дѣдьку чубатый!
• Мо̂цный, як с клоча бато̂г
• Московськє пожалованьє.
• Набрався богатых, та убогим кидає.
• Наважи, надрожи — а жито зійде.
• На гроши нема пущиня.
  • останній день вживання скоромної їжі перед постом чи щось інше?
• Най буде бабѣ плескано.
• Напер на мня, як дюг на теля.
• На́ ти сыну рака, набухайся, та молоти.
• Не все то в середу Петра.
• Не громадь дудку сѣна, бо загрузнешь по колѣна.
• Не дасть того до́бра родина, що зла горо́дина.
• Не дри'жь мене приступаючи.
• Не кусай, не стижи и не лыжи.
• Не мав вовк чим — та лыками.
• Не щодень великдень. — Не що дня брѣдня.
• Нѣ Богови свѣчка, нѣ чортови ожух.
• Нѣчого собѣ не винии̂`смо, йно добре слово.
• Одже ту сук — тай годѣ.
• Плете дубы, як на палилѣ.
• По̂шла єго псалтыра на перець.
• При компаніи дався Цыган повѣсити.
• Пропав Козак з дудами.
• Роспустився, як цыганська пуга.
• Ро̂здво ялобы ся, а великдень не снив бы ся.
• Савка в кут, коли гостѣ сут.
• С конем не грай, невѣстѣ не улѣгай, грошей сам не ховай, коли не хочешь шкоды мати.
• Так пише, як мак сѣє, прійде читати, як в розѣ не знає.
• Так ся тебе бою, як второ̂чного снѣгу.
• Ты єму образы́, а во̂н тобѣ лубьє.
  • Не впевнений в тому, що очевидний смисл правильний
• Треба сесе в коминѣ записати.
• Уже не надоложишь уповаючи.
• Хлопа ко̂рцьом не мѣряють.
• Або міра ваги, або якась деталь млина
• Хто кому стрык, все му дащо тык.
• Кривенькоє, маленькоє, все поле счепурляє. (Серп)
• Скунда скаче; рында рыє. (Ворона — Свиня)
• Довга Гася (лася) простяглася, кобы встала тобы неба до̂стала. (Дорога)
• В лѣсѣ росло, на полю ся пасло, на градцѣ схло, на столѣ ся трясло. (Сито)
• Суть то росохи, на росохах кадобень, на кадобци драбинка, на драбинцѣ го̂рка, а на го̂рцѣ жердьє; по ти̂м жердю дики пташки лѣтают, але крилець не мают. (Тіло людини)