Обстеження оборонного табору поблизу селища Заводське біля Чорткова
| Обстеження оборонного табору поблизу селища Заводське біля Чорткова та питання виявлення та дослідження об'єктів польової фортифікації козацької доби 2019 |
|
Добрянський Володимир археолог, спелеолог, воєнний історик, член НТШ
Обстеження оборонного табору поблизу селища Заводське біля Чорткова та питання виявлення та дослідження об’єктів польової фортифікації козацької доби.
Стаття присвячена дослідженню польової фортифікаційної споруди ранньамодерного часу — це оборонний табір XVII століття, який був виявлений та обстежений автором статті у листопаді 2018 року, поблизу селища Заводське Чортківського району Тернопільської області. Зведення цієї споруди призначалося із ціллю оборони і захисту особового складу підрозділу від вогневого ураження противника та нанесенню йому зворотного удару в час воєнних дій. Подається топографія табору, оборонно-фортифікаційна характеристика, а також цілі і завдання майбутніх досліджень із метою виявлення, обстеження та дослідження споруд польової фортифікації ранньамодерного часу. Такі об'єкти у вітчизняних дослідженнях археологів, істориків та воєнних фахівців інженерних військ Збройних сил України, належним чином ще не вивчалися.
Розвиток науки воєнного мистецтва пов’язаний із теоретичними та практичними засадами тактики та стратегії, які розробляють плани ведення війни та воєнних операцій й на практиці їх реалізують при проведенні бойових операцій. Розробляючи та проводячи тактично-стратегічні плани, враховується топографічний характер навколишньої місцевості, її ландшафт, антропогенний фактор - це річки, переправи, ліси, грунти, рельєф, домінуючі висоти, шляхи сполучення, будівлі й окремі споруди, густота заселення, наявність промислових об’єктів і т. п. Такі ресурси є визначальними в час війни і відіграють важливу роль при проведенні наступу, атаки, контратаки, оборони, відступу, зосередженні основних сил і резервів та систем забезпечення, тилу і зв’язку.
У цьому контексті важлива роль надається спорудженню тимчасових фортифікаційних об’єктів, якими є об’єкти польової або тимчасової фортифікації. Вони зводилися напередодні або під час бойових дій та воєнних операцій. їх можна розділити на два типи: а) облогова фортифікація (апроші, сапи, міни і т. п.), які зводилися під час облоги замків, фортець, фортів, оборонних міст і т. п.) польова фортифікація, якими є шанці, редути, окопи, вали, засіки, табори і т. п. Для спорудження і зведення об’єктів польової фортифікації враховувалися такі чинники, як:
а) надійне укриття особового складу та його захист від противника, щоб із мінімальними втратами зберегти кожну бойову одиницю;
б) силами одного гарнізону або підрозділу протистояти переважаючу силу противника.
Оскільки об’єкти польової фортифікації переважно зводилися на відкритій місцевості - згодом вони засипалися, адже безпосередньо знаходилися в населених пунктах, приватних садибах і сільськогосподарських угіддях. Інші в процесі механічної дії природних факторів, як водоерозія і денудація грунту, в процесі тривалого часу вони розсувалися, знівельовувалася і зрівнювалися із поверхнею навколишнього ландшафту. Тому зараз їх локалізувати надто складно, адже на поверхні грушу (якщо пощастить), можна простежити лише незначні контури таких споруд.
На жаль, але тема дослідження об’єктів польової фортифікації не була спеціальною темою наукових досліджень археологів та істориків. Навіть у військових закладах, які готують фахівців інженерних військ, вивчається сучасна польова фортифікація. Дотично про такі оборонні табори є чисельні згадки у науковій та краєзнавчій літературі, яка присвячена воєнним подіям та битвам; у пізньосередньовічних і ХУІ-ХУІІІ ст. хроніках, літописах, повідомленнях, щоденниках і т. п.
Наголошую, що тема досліджень об’єктів польової фортифікації не може бути другорядною, безрезультатною чи безперспективною. Вона також є важливим напрямком, стосовно вивчення та дослідження нашого минулого, історією розвитку воєнного мистецтва та фортифікацій.
Так об’єкт польової фортифікації ранньомодерного, інакше - доби козацького часу в Україні, був виявлений та досліджений автором неподалік смт Заводське біля Чорткова в листопаді 2018 року. Він розміщений в лісі і знаходиться праворуч дороги, яка веде із смт Заводське в село Угринь. Табір споруджений по лінії північ-південь. Він у вигляді квадратного редута, розміри граней якого сягають близько 80 метрів. У добре збережених ділянках, висота валу має 0,5-0,7, а його ширина сягає до 4 метрів. На глибині 15 метрів південно-східного прясла редута, із ним з’єдується конусоподібний капонір, який простягнувся на 60 метрів. У цьому місці його ширина становить біля 16 метрів. У крайній південній стороні, бічні грані капоніра розміщені на ширині 8 метрів, які з’єднуються півкруглим валом. Висота валів капоніра мають висоту 0,5-0,7 та ширину близько 4 метрів.
Таким чином, при детальному обстеженні даного об’єкта польової фортифікації та навколишньої місцевості можна буде зробити певні висновки щодо часу та умов і причин його спорудження. Але це вже питання майбутніх археологічних обстежень.
Добржанський Олександр Володимирович Д.І.Н., професор, декан факультету історії політології та міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю. Федьковича
Яценюк Галина Миколаївна к.і.н., доцент кафедри історії України, факультету історії політології та міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю. Федьковича
 |
Дозвіл на використання цієї роботи зберігається в архівах системи VRT. Його ідентифікаційний номер 2019101110002048. Якщо вам потрібне підтвердження, зв'яжіться з кимось із користувачів, що мають доступ до системи. |