«Ой, як же було ізпрежди віка» — одна з найяскравіших обрядових пісень.
- Ой, як же було ізпрежди віка
- Ой, дай Бо[г].
- Ой, як не було неба і землі
- Ой, дай Бо'.
- А тільки було синєє море
- Ой, дай Бо'.
- На тому морі горіли огні
- Ой, дай Бо'.
- Коло тих огнів сиділи святи.
- Ой, дай Бо'.
- Радять радоньку, кого в море послать.
- Ой, дай Бо'.
- Ой, пойди, Петро, по море на дно
- Ой, дай Бо'.
- Та достань Петро жовтого піска
- Ой, дай Бо'.
- Та посіємо по всьому світу,
- Ой, дай Бо'.
- Щоб уродилось небо і земля
- Ой, дай Бо'.
- Небо зорями, земля квітами
- Ой, дай Бо'. [1]
