Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти

Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти

Джерело: Соціально-побутові пісні /Упоряд. і передм. О.М.Хмілевської; Іл. худож. В.Є.Перевальського, А.Ф.Павленка.– К.: Дніпро, 1985.– с.19.: ілюстр.– (Б-ка укр. усної нар. творчості) ^[1]  

Про текст
Назва:	Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти
Записано в:
Дата запису:
Записувач:
Записано від:
Жанр:	козацька
Опубліковано в:	Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. М., 1834., с. 145
[[Файл:|300px|безрамки|центр]]

ОЙ СІВ КОЗАК ЇСТИ, ІДУТЬ К ЙОМУ ВІСТИ

Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти:
Кидай, козак, вечеряти, час на коня сісти!
Козак покидає, на коня сідає,
Мати його рідненькая з жалю умліває.
«Не дай, боже, смерті, в чужім краю вмерти:
Нема кому жалкувати, головки зв’язати!
Ворон прилітає, в вічі заглядає,
Біле тіло об’їдає, кістки покидає!..»

Примітки та походження

1. Друкується за виданням: Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. М., 1834., с. 145.