Варіант[ред.]
Ой що ж то за шум
Учинився,
Що комарик та й на мусі
Оженився!
Що комарик та й на мусі
Оженився!
Та взяв собі жінку
Невеличку,
Що не вміє, шити-прясти
Чоловічку.
Що не вміє, шити-прясти
Чоловічку.
Що не вміє шити-прясти,
Ні варити,
Що не вміє з комариком
Добре жити.
Що не вміє з комариком
Добре жити.
Полетів же комар
В чисте поле,
В чистеє поле,
В зелену діброву.
В чистеє поле,
В зелену діброву.
Ой сів же комар
На дубочку,
Звісив свої ніженьки
По листочку.
Звісив свої ніженьки
По листочку.
Де взялася,
Шура-бура,
Вона ж того комарика
З дуба здула.
Вона ж того комарика
З дуба здула.
Ой упав же комар
На помості,
Потрощив, поломив,
Ребра й кості.
Потрощив, поломив,
Ребра й кості.
Прилетіла муха
Жалкувати:
«Ой де ж тебе, комарику,
Поховати?»
«Ой де ж тебе, комарику,
Поховати?»
Поховай ти мене
В чистім полі
Та й висип мені
Високу могилу!
Та й висип мені
Високу могилу!
Туди будуть хлопці
Ізбиратись,
З комаревої могили
Чудуватись!
З комаревої могили
Чудуватись!
Ой що ж то лежить
За покійник?
Ой чи цар, чи гетьман,
Чи полковник?
Ой чи цар, чи гетьман,
Чи полковник?
І не цар, не гетьман,
Не полковник,
А то ж мухи-зеленухи
Полюбовник!
А то ж мухи-зеленухи
Полюбовник!
Варіант[ред.]
Ой що ж то за шум учинився,
Що комар та на мусі оженився. (Двічі)
Та взяв собі жінку невеличку,
Що не вміє шити, мити, ні варити. (Двічі)
Полетів же комар в чисте поле,
В чистеє поле, в зелену діброву. (Двічі)
Ой сів же комар на дубочку,
Звісив свої ніженьки к коріньочку. (Двічі)
Ой впав же комар на помості,
Поламав, потрощив ребра й кості. (Двічі)
Варіант[ред.]
Ой що ж то за шум учинився,
Що комарик та й на мусі оженився?
Та взяв жінку невеличку,
Що не вміє шити-мити, ні варити,
Що не вміє з комариком добре жити.
Полетів же комар в чисте поле,
В чисте поле, в зелену діброву.
Сів-пав комаричок на дубочку,
Звісив свої ніжки з кореньочку,
Де взялася шура-бура,
Вона ж того комарика з дуба здула.
Ой упав комар на помості,
Потрощив, поламав ребра й кості.
Прилетіла муха жалкувати:
«Ой де ж тебе, комарику, поховати?»
«Поховай ти мене в чистім полі
Та й висип мені високу могилу!»
Туди будуть хлопці ізбиратись,
3 комаревої могили чудуватись:
«Ой що ж то лежить за покойник-
Ой чи цар, чи гетьман, чи полковник?»
«І не цар, не гетьман, не полковник,
А то мухи-зеленухи полюбовник».
Джерело[ред.]
- Українські народні пісні та думи. — К.: Т-во "Знання" України, 1992. — 96 с.
