Олекса Синявський. Норми української літературної мови/д – дж т – ч ... в дієслов. § 25.
Олекса Синявський. Норми української літературної мови/д – дж т – ч ... в дієслов. § 25. |
|
У тих дієсловах, що в 3. особі множини дійсного способу мають закінчення -ять, у 1. особі однини
д змінюється на дж
т " " ч
з " " ж
с " " ш
ст " " щ
зд " " ждж:
ходити – ходжу, вертіти – верчу, возити – вожу, носити – ношу, пустити – пущу, їздити – їжджу..., а також у дієприкметниках та в вивідних дієсловах: полагоджений (полагодити), кручений, вожений (возити), прошений, випущений, виїжджений..., принаджувати, саджати тощо.
Коли у віддієслівних іменниках перед -ння буде голосний е (а не і), наведена тут звукозміна обов’язкова: відродження, відношення тощо.
Не слід плутати звукозміни д – дж з звукозміною г – ж: ходити – ходжу, розходження, але напруга – напружуюся, напруження, могти – переможений тощо. До речі сказати, в дієсловах із основою на г к ці останні змінюються на ж ч в усіх особах дійсного способу: могти – можу, можуть, пекти – печу, печуть і т. ін., як також і в наказовому способі: поможи, поможіть, ляж, печи і т. ін.