Пеани і кпини/Лисиця і Баран

Матеріал з Вікіджерел
Пеани і кпини
Іван Манило
Нью-Йорк: Волосожар, 1960
ЛИСИЦЯ І БАРАН


Товстий, м'ясистий пишний хвіст,
Що був у Барана,
Лисицю вивів, як на злість,
Із спокою і сна…
Куди б не йшов, куди б не біг
Баран — веселий гість —
За ним з усіх Лисиця ніг
Біжить, щоб з'їсти хвіст.
І думала вона: „Баран —
Звичайний ідіот —
Загубить хвіст… Без бою й ран
Мені впаде він в рот…”
Минали дні і місяці.
Лисицю ж голод брав,
Зійшла вона на манівці
І здохла поміж трав…