Поезії/І знову іду

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поезії (1933
Майк Йогансен
«І знову іду…»
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Видання: Харків: «Рух», 1933.

І знову іду на провесні полями.
 Вода іде.
В очах співає й вогко, війно тане
 Водяний день.

І знаю я: із піснею Комуни
Я перейду поля й тисячоліття,
В полях пісень співатимуть баюни
І ввечері їм віритимуть діти.

Забудуть бруд, і піт, і кров, і нечисть,
Що закаляли наші мужні руки,
Вагу, що винесли наші потужні плечі,
І пам'ятатимуть самі зелені звуки.

Лише, коли зоря блисне в повітрі
Й, роздерши морок, згасне коло ніг,
Щось пригадають утопічні діти
В передрозсвітній водяній весні.

1925