Перейти до вмісту

Поезії/Альчеста (Випливає чапля з туманів…)

Матеріал з Вікіджерел
Поезії
Майк Йогансен
Ясен
Альчеста
• Інші версії цієї роботи див. Альчеста (Випливає чапля з туманів…) Харків: «Рух», 1933

АЛЬЧЕСТА

 

Випливає чапля з туманів:
Тихо крилами моя махає птиця,
Мов у листя ранішніх лісів
З серця ронить кров — і кров стає суниця.

І ще тихше канула за грані
І розтала десь за соснами далеко.
Чапля — може то була лелека —
Потонула в сутиші багряній.

І над плахтою картатою полів,
Що горіше, що солодше сниться
В ніч любови, край останніх снів
Народилось сонце-полуниця.

1928