Поезії/Весна

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поезії (1933
Майк Йогансен
Весна
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Для робіт з подібними назвами дивіться Весна
Видання: Харків: «Рух», 1933.

ВЕСНА

На неписану зими поему
Упала, розтала веснинка —
Перша тема
На останню білу сторінку.

Іду, поважний, похмурий, і мрію
Про щось — про поділ земельної ренти,
А навколо грають, пустують дурні весновії,
Сміються з мене, інтеліґента.

Гей, що солодким духом цигарки
Пихнув на мене отарий робочий,
Наче воно не зима і не Харків,
А степ полинами пливе і лоскоче.

Став, стою і думаю так приблизно:
— Вірю, зробимо вѐсну на світі.
Щось підходить близько, ніжно:
— Товаришу, дозвольте прикурити!

1925