Перейти до вмісту

Поезії/Морозна осінь

Матеріал з Вікіджерел
Поезії
Майк Йогансен
Ясен
Морозна осінь
Харків: «Рух», 1933

МОРОЗНА ОСІНЬ

 

Піски. Основа.
 Залізничних снів
 Снуються довгі дні. І знов
Секунди. Біле з неба листя
Укрило ліс.
 Як сіль, лежить воно
На кучугурах. Віє. Сіє. Гине.
За чорні роги ясенів
І за наїжені кошлаті спини
 Сосон сохатих. Сон?
 Ні!
 Не сон, а сміх і
 не сміх, а осміх
 — Сніг!

1927