Перейти до вмісту

Поезії/Місяць

Матеріал з Вікіджерел
Поезії
Майк Йогансен
Хмар руїни
Місяць
• Інші версії цієї роботи див. Місяць Харків: «Рух», 1933

МІСЯЦЬ
Богам і білим — кінець.

 

В перелогах у поле
Лягла перевтомлена ніч,
Місяць розсипав соли
— Регочеться дурень двосічний.

О, як люто заздрить людині
На небі мрець голомозий,
В море мертве і синє
Зануривсь у дикій тривозі.

Дотанцьовує білий блазень
Уночі танець останній,
Сіє сіль, суятиться і казиться…
— За горами бреде світання.

1921