Поезії/Темні вулиці

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поезії
Майк Йогансен
Темні вулиці
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Темні вулиці вкрились насінням.
— Не іди, ще останьсь, моя душе...
Теплий вітер насіння розвіяв.
— Прощавай, поспішаю дуже.

Проминали, вночі розтавали...
— Ох, останьсь, не можу без тебе.
Проминули останні—як галич,
Що летить і спить у небі.

І коли останній стукіт
Його кроків завмер за рогом,
Простягла перед себе руки
І упала на землю убогу.

1928