Поезії/Тихий бог

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поезії (1933
Майк Йогансен
«Тихий бог…»
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Видання: Харків: «Рух», 1933.

Тихий бог
 Курій
У синім морі мрії
 Острови хмарки
 За край тривог
 З цигарки.

„Серед дорог
 Голодний, мокрий плину,
 Як Сагайдачний
 На Вкраїну,
 Козак вчорашній,
 Інок нині.

І лісом, ледве дим зотліє,
Багаття сиві, сині мрії —
Що сміх дівочий там у полі,
„Як любі очі — у недолі“.

 Летять, летять
Слова сереброкрилі
 На сіножать без ліку білих лілій.
 Курій і бог
 Збираю незчисленні


Серед дорог
На луках мрій,
 На подушці надхнення..
Ні слова—цить.
Заснула, спить:
— То птиці долетіли.

1920