Поезії/Як дихає ніжно

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поезії (1933
Майк Йогансен
«Як дихає ніжно…»
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Видання: Харків: «Рух», 1933.

Як дихає ніжно, і легко, і тихо обличчя…
— По галяві сонній без краю блукають коліна,
Коли біля тебе лежить твоя річка
І хилить, і хилить у глиб сумирної хвилі.

Заснуло у синяві місяця блідеє личко,
І в піні, і в вітрі без краю лине і лине…
— Коли біля тебе лежить твоя річка,
Забуваєш сніги, що обличчя стиглими хвилями вкрили.

Як птиця зимою, чоло ховаєш під крила,
Кострубаті крила, що їх рясно посічено днями,
Коли біля тебе лежить твоя річка…
— Випростуєш крила і знаєш, що день не устане,
Коли не полинеш до його з останньої крепкої сили.

1923