Поезії (Іван Кулик)/Гуцул легко ся вбуває

by Іван Кулик

◀ Ой заросло поле зіллям

Поезії Іван Кулик Мої коломийки. Цикл перший. Під ярмом Гуцул легко ся вбуває…

Най-но хлібець не вродиться ▶

Київ: Радянський письменник, 1967

IV

Гуцул легко ся вбуває,
Легко му ходити —
Гуцулонька молодая,
Лиш би тя любити.

Верховинська
коломийка

 

Гуцул легко ся вбуває,
Легку одіж носить,
Бо частіше так буває,
Що й голий, і босий.

Топірці ковані мали,
Шапки з пір'ям хвацькі,
А тепер позоставали
Вам киї жебрацькі.

Ой що мали — все згубили,
Поля і отари,
Бо у Чернівцях засіли
Румунські бояри.

Але вже нам обіцяли
Все назад віддати,
Аби-сьте лиш забажали
Брата мордувати.

Для гуцулів вже минають
Злі часи нарешті,
Бо за них там добре дбають
Десь у Букарешті…