Поезії (Свідзінський, 1940)/Встану рано
Зовнішній вигляд
◀ Різьбою пагілок нових | Поезії «Встану рано…» |
Коли над вільхами засвітиться ▶ |
|
БАЛАДИ
I
Встану рано, зійду́
По вохкому сліду —
Дивен звір походив
У моєму саду.
Позривав темну персть,
Обтрусив ясени,
На сухі полини
Кинув вицвілу шерсть.
Я в вечірній імлі
Затаюся в саду,
Од гіллі до гіллі
Сіть шовкову зведу.
Тільки блисне зело
В нарожденному дню,
Я високе чоло
Ізловлю, полоню.
Марне слово прорік,
Пусто ніч чатував —
Дивен звір мою сіть
Потоптав, пометав,
По кущах поволік,
Лиш розгільчастий ріг
Засвітився на мить
Під каштаном старим,
Лиш копитяний грім
По саду перебіг
У вогнисту повіть,
За блискучий поріг.
1927