Перейти до вмісту

Поезії (Свідзінський, 1940)/В руці ледь-ледь колишеться удильно

Матеріал з Вікіджерел
Поезії
В. Свідзінський
«В руці ледь-ледь колишеться удильно…»
Львів: Радянський письменник, 1940

В руці ледь-ледь колишеться удильно,
Гарячий вітер в бересті шумить;
На глибині проходить риба звільна,
Латаття спить, як пам'ять серця спить.

І сонний блиск ласкавої блакиті
Під хмарами ясніє в глибині,
І чашечки латаття піврозкриті
Про дива дна розказують мені.

І я боюсь, що встану і піду,
Плескатий лист руками розведу,
І в глибину спокусливу порину,

І покіль віку тихо, без упину,
Все буду занурятися туди,
Де хмари стали в безмірі води.

 1936