збереження і підтримки лактації за наявності тимчасових протипоказань для грудного годування з боку матері або дитини (загострення хронічних захворювань матері, захворювання дитини, при яких вона не може смоктати груди тощо),
годування дитини з малою вагою або недоношеної дитини
якщо дитина захворіла і відмовляється від грудей (потрібне часте зціджування: кожні 2 години вдень і кожні три години вночі);
якщо після пологів дитина перебуває в палаті інтенсивної терапії;
для становлення та підтримання лактації, для годування дитини з низькою масою тіла або новонародженого з порушенням стану (мати повинна за можливості почати зціджувати молоко в перший день після пологів, бажано не пізніше ніж через 3—6 годин. Для достатнього вироблення молока потрібно зціджувати його не рідше, ніж кожні три години, враховуючи і зціджування вночі);
при лактаційних кризах для підвищення кількості молока (протягом кількох днів (2—4) потрібне часте зціджування (кожні 2 години вдень і кожні чотири години вночі);
для забезпечення грудним молоком дитини, якщо мати працює або вчиться (максимально зцідити молоко перед тим, як йти на роботу, а також регулярно зціджувати його під час роботи для підтримки достатньої лактації);
при нагрубанні залоз для зменшення дискомфорту;
для запобігання утворенню тріщин сосків або їх лікування (зцідити «заднє» молоко в кінці годування дитини і змазати ним сосок та навколососкове поле).
