Положення про вибори до Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки (1946.10.26)
| ◀ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 26 листопада 1946 «Про затвердження «Положення про вибори до Верховної Ради Української РСР» | ВВР/1947/11 Київ: 1946 Про вибори до Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки |
Указ Президії Верховної Ради УРСР від 27 листопада 1946 «Про присвоєння почесного звання Заслуженого учителя школи УРСР учителям Житомирської області» ▶ |
|
.png)
Стаття 1. На підставі статті 114 Конституції Української РСР вибори депутатів до Верховної Ради Української РСР провадяться виборцями на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.
Стаття 2. На підставі статті 115 Конституції Української РСР вибори депутатів є загальними: всі громадяни Української РСР, які досягли 18 років, незалежно від расової і національної приналежності, статі, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану і минулої діяльності, мають право брати участь у виборах депутатів до Верховної Ради Української РСР, за винятком божевільних і осіб, засуджених судом з позбавленням виборчих прав.
Стаття 3. Депутатом Верховної Ради Української РСР може бути обраний кожний громадянин Української РСР, який досяг 21 року, незалежно від расової і національної приналежності, статі, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану і минулої діяльності.Стаття 4. На підставі статті 116 Конституції Української РСР вибори депутатів є рівними: кожний громадянин має один голос; всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах.
Стаття 5. На підставі статті 117 Конституції Української РСР жінки беруть участь у виборах і можуть бути обраними на рівних правах з чоловіками.
Стаття 6. На підставі статті 118 Конституції Української РСР громадяни, які перебувають в рядах Радянської Армії, користуються правом обирати і бути обраними до Верховної Ради Української РСР нарівні з усіма громадянами.
Стаття 7. На підставі статті 119 Конституції Української РСР вибори депутатів є прямими: обрання депутатів до Верховної Ради Української РСР провадиться громадянами безпосередньо шляхом прямих виборів.
Стаття 8. На підставі статті 120 Конституції Української РСР голосування при виборах депутатів до Верховної Ради Української РСР є таємним.
Стаття 9. На підставі статті 17 Конституції Української РСР громадяни всіх інших союзних республік користуються на території Української РСР правом обирати і бути обраними до Верховної Ради Української РСР нарівні з громадянами Української РСР.
Стаття 10. Особи, які проживають на території Української РСР і не є громадянами СРСР, а перебувають у громадянстві або підданстві іноземних держав, не мають права брати участь у виборах і бути обраними до Верховної Ради Української РСР.
Стаття 11. На підставі статті 122 Конституції Української РСР кандидати при виборах до Верховної Ради Української РСР виставляються по виборчих округах.
Стаття 12. Витрати, зв'язані з проведенням виборів до Верховної Ради Української РСР, провадяться за рахунок держави.
Стаття 13. До списків виборців заносяться всі громадяни, які мають виборче право і проживають (постійно або тимчасово) на час складання списків на території даної Ради, які досягли до дня виборів 18 років.
Стаття 14. Ніхто з виборців не може бути внесений більше, ніж в один список виборців.
Стаття 15. Не вносяться в списки виборців особи, позбавлені виборчих прав по суду, протягом усього встановленого в судовому вироку строку позбавлення виборчих прав, а також особи, визнані в установленому законом порядку божевільними.Стаття 16. Списки виборців складаються в містах — виконавчими комітетами міських Рад депутатів трудящих, в містах з районним поділом — виконавчими комітетами районних Рад, в селищах — виконавчими комітетами селищних Рад, в сільських місцевостях — виконавчими комітетами сільських Рад депутатів трудящих.
Стаття 17. Списки виборців, які перебувають у військових частинах і військових з'єднаннях, складаються за підписом командира.
Всі інші військовослужбовці вносяться в списки виборців за місцем мешкання відповідними виконавчими комітетами Рад депутатів трудящих.
Стаття 18. Списки виборців складаються по кожній виборчій дільниці за формою, затвердженою Президією Верховної Ради Української РСР, в алфавітному порядку, з зазначенням прізвища, імені, по батькові, віку й місця мешкання виборця і підписуються головою та секретарем виконавчого комітету Ради депутатів трудящих.
Стаття 19. За 30 днів до виборів виконавчий комітет Ради депутатів трудящих вивішує списки виборців для загального огляду або забезпечує виборцям можливість ознайомлення з цими списками в приміщенні Ради або виборчої дільниці.
Стаття 20. Оригінал списків виборців зберігається відповідно у виконавчому комітеті Ради депутатів трудящих, у військовій частині або військовому з'єднанні.
Стаття 21. При зміні виборцем місця свого перебування в строк між опублікуванням списку виборців і днем виборів відповідний виконавчий комітет Ради депутатів трудящих видає йому за формою, встановленою Президією Верховної Ради Української РСР, «Посвідку на право голосування» і відмічає в списку виборців — «вибув». У пункті нового місця мешкання (постійного або тимчасового) виборець вноситься в список виборців по пред'явленні «Посвідки на право голосування», а також посвідки про особу.
Стаття 22. Заяви про неправильність у списку виборців (невключення в список, виключення із списку, перекручення прізвища, імені, по батькові, включення в список осіб, позбавлених виборчих прав) подаються до виконавчого комітету Ради депутатів трудящих, який опублікував списки і який повинен не пізніше, ніж у триденний строк, розглянути кожну заяву про неправильність у списку виборців.
Стаття 23. Після розгляду заяви про неправильність у списку виборців виконавчий комітет Ради депутатів трудящих повинен або внести необхідні виправлення в список виборців, або видати заявникові писану довідку про мотиви відхилення його заяви.
Стаття 24. В разі непогодження з рішенням виконавчого комітету Ради депутатів трудящих у питанні про неправильність у списку виборців, заявник може подати скаргу в Народний суд, який не пізніше, ніж у триденний строк, повинен у відкритому судовому засіданні, з викликом заявника і представника виконавчого комітету Ради, розглянути цю скаргу і своє рішення негайно повідомити як заявникові, так і виконавчому комітетові Ради.
Рішення Народного суду остаточне.
Стаття 25. На підставі статті 21 Конституції Української РСР Верховна Рада Української РСР обирається громадянами Української РСР по виборчих округах, які утворюються за нормою: 100.000 населення — на округу.
Від кожної виборчої округи по виборах до Верховної Ради Української РСР обирається один депутат.
Стаття 26. Утворення виборчих округ по виборах до Верховної Ради Української РСР провадиться Президією Верховної Ради Української РСР.
Список виборчих округ опубліковується Президією Верховної Ради Української РСР не пізніше, як за два місяці до дня виборів.
Стаття 27. Для приймання виборчих бюлетенів і підрахунку голосів територія міст і районів, що входять до виборчих округ по виборах до Верховної Ради Української РСР, поділяється на виборчі дільниці.
Стаття 28. Утворення виборчих дільниць провадиться в містах — виконавчими комітетами міських Рад депутатів трудящих, у містах з районним поділом — виконавчими комітетами районних Рад депутатів трудящих, у сільських місцевостях — виконавчими комітетами районних (окружних) Рад депутатів трудящих.
Утворення виборчих дільниць провадиться не пізніше, як за 45 днів до виборів.
Стаття 29. У містах, селищах, а також у селах і на території сільрад, які налічують понад 2000 чоловік населення, виборчі дільниці утворюються з розрахунку — одна виборча дільниця на 1.500–3.000 чоловік населення.
Стаття 30. Територія сільради, що налічує не більше 2000 чоловік населення, становить, як правило, одну виборчу дільницю; у кожному селі, селищі, що налічує від 500, але не більше 2000 чоловік населення, утворюється окрема виборча дільниця. У селищах або в групі селищ, які налічують менше 500, але не нижче 300 чоловік населення, у тих випадках, коли відстань від таких селищ до центру виборчої дільниці перевищує 10 кілометрів, можуть бути утворені окремі виборчі дільниці.
Стаття 31. У гірських районах, де переважають дрібні поселення, можуть бути утворені виборчі дільниці з населенням менше 100 чоловік, однак не нижче 50 чоловік.
Стаття 32. Військові частини і військові з'єднання становлять окремі виборчі дільниці з числом не менше 50 і не більше 3.000 виборців, які входять до виборчої округи за місцем перебування частини або військового з'єднання.
Стаття 33. При лікарнях, родильних будинках, санаторіях, будинках інвалідів, з числом виборців не менше 50, утворюються окремі виборчі дільниці.
У лікарнях з кількома корпусами можуть бути утворені виборчі дільниці при окремих корпусах при наявності в кожному з них не менше 50 виборців.
Стаття 34. На суднах, з числом виборців не менше 25, які перебувають у плаванні в день виборів, можуть бути утворені окремі виборчі дільниці, що входять до виборчої округи за місцем приписки судна.
Стаття 35. У пасажирських поїздах далекого напрямку, що перебувають у день виборів у дорозі, утворюються виборчі дільниці для приймання бюлетенів від виборців, які мають «Посвідки на право голосування».
Стаття 36. Центральна виборча комісія по виборах до Верховної Ради Української РСР складається з представників від професійних організацій робітників та службовців, кооперативних організацій, комуністичних партійних організацій, організацій молоді, від культурних, технічних і наукових товариств та інших громадських організацій і товариств трудящих, зареєстрованих встановленим законом порядком, а також від зборів робітників і службовців по підприємствах і установах, військовослужбовців по військових частинах, зборів селян по колгоспах і селах, робітників і службовців радгоспів — по радгоспах.
Стаття 37. Центральна виборча комісія утворюється в складі голови, заступника голови, секретаря та 12 членів і затверджується Президією Верховної Ради Української РСР не пізніше, як за 55 днів до виборів.
Стаття 38. Центральна виборча комісія:
а) стежить на всій території Української РСР за неухильним виконанням у ході виборів «Положення про вибори до Верховної Ради Української РСР»;б) розглядає скарги на неправильні дії виборчих комісій і ухвалює на скарги остаточні рішення;
в) встановлює зразки виборчих скриньок, форму та колір виборчих бюлетенів, форму протоколу Окружної виборчої комісії про реєстрацію кандидатів, форму протоколів голосування Дільничних і Окружних виборчих комісій, форму посвідки про обрання депутатом Верховної Ради Української РСР, зразки печаток виборчих комісій;
г) реєструє обраних депутатів до Верховної Ради Української РСР;
д) здає мандатній комісії Верховної Ради Української РСР діловодство по виборах.
Стаття 39. У кожній виборчій окрузі по виборах до Верховної Ради Української РСР утворюється Окружна виборча комісія.
Стаття 40. Окружні виборчі комісії по виборах до Верховної Ради Української РСР складаються з представників від професійних організацій робітників і службовців, кооперативних організацій, комуністичних партійних організацій, організацій молоді, від культурних, технічних і наукових товариств та інших громадських організацій і товариств трудящих, зареєстрованих встановленим законом порядком, а також від зборів робітників і службовців по підприємствах і установах, військовослужбовців по військових частинах, зборів селян по колгоспах і селах, робітників і службовців радгоспів — по радгоспах.
Стаття 41. Окружні виборчі комісії утворюються в складі голови, заступника голови, секретаря та 8 членів і затверджуються виконавчими комітетами обласних Рад депутатів трудящих не пізніше, як за 50 днів до виборів.
Стаття 42. Окружна виборча комісія:
а) стежить на території своєї виборчої округи за неухильним виконанням у ході виборів «Положення про вибори до Верховної Ради Української РСР»;
б) розглядає скарги на неправильні дії Дільничних виборчих комісій і ухвалює на скарги рішення;
в) стежить за своєчасним утворенням виборчих дільниць відповідними виконавчими комітетами Рад депутатів трудящих;
г) встановлює порядкові номери виборчих дільниць;
д) стежить за своєчасним складанням і доведенням до загального відома списків виборців;
е) реєструє виставлених з додержанням вимог Конституції Української РСР та «Положення про вибори до Верховної Ради Української РСР» кандидатів у депутати;
є) постачає Дільничним виборчим комісіям виборчі бюлетені встановленої форми;
ж) провадить підрахунок голосів і встановлює наслідки виборів по окрузі;з) подає в Центральну виборчу комісію матеріали про наслідки виборів по окрузі;
и) видає обраному депутатові посвідку про обрання;
і) здає діловодство на зберігання виконавчому комітетові відповідної обласної Ради депутатів трудящих.
Стаття 43. В кожній виборчій дільниці утворюється Дільнична виборча комісія.
Стаття 44. Дільничні виборчі комісії складаються з представників від професійних організацій робітників і службовців, кооперативних організацій, комуністичних партійних організацій, організацій молоді, від культурних, технічних і наукових товариств та інших громадських організацій і товариств трудящих, зареєстрованих встановленим законом порядком, а також від зборів робітників і службовців по підприємствах і установах, військовослужбовців по військових частинах, зборів селян по колгоспах і селах, робітників і службовців радгоспів — по радгоспах.
Стаття 45. Дільничні виборчі комісії утворюються в складі голови, заступника голови, секретаря і 4–8 членів, а у виборчих дільницях, які налічують менше 300 чоловік населення, — в складі голови, секретаря і 1–3 членів і затверджуються в містах — виконавчими комітетами міських Рад депутатів трудящих, у містах з районним поділом — виконавчими комітетами районних Рад, у сільських місцевостях — виконавчими комітетами районних (окружних) Рад не пізніше, як за 40 днів до виборів.
Стаття 46. Дільнична виборча комісія:
а) приймає заяви про неправильності в списку виборців і вносить їх на розгляд виконавчого комітету Ради, який склав списки;
б) провадить по виборчій дільниці приймання виборчих бюлетенів;
в) провадить підрахунок голосів по кожному кандидатові в депутати;
г) подає в Окружну виборчу комісію матеріали про наслідки голосування;
д) передає діловодство на зберігання виконавчому комітетові відповідної районної або міської Ради депутатів трудящих.
Стаття 47. Засідання Центральної виборчої комісії, Окружних і Дільничних виборчих комісій вважаються дійсними, якщо на них бере участь більше половини загального складу комісій.
Всі питання у виборчих комісіях розв'язуються простою більшістю голосів; при рівності голосів — голос голови дає перевагу.
Стаття 48. Центральна виборча комісія, Окружні і Дільничні виборчі комісії мають свою печатку за зразком, встановленим Центральною виборчою комісією.Стаття 49. На підставі статті 122 Конституції Української РСР право виставлення кандидатів до Верховної Ради Української РСР забезпечується за громадськими організаціями і товариствами трудящих: комуністичними партійними організаціями, професійними спілками, кооперативними організаціями, організаціями молоді і культурними товариствами.
Стаття 50. Право виставлення кандидатів у депутати Верховної Ради Української РСР здійснюють як центральні органи громадських організацій і товариств трудящих, так і їх республіканські, обласні і районні органи, так само як загальні збори робітників і службовців по підприємствах і установах, військовослужбовців по військових частинах, загальні збори селян по колгоспах і селах та робітників і службовців радгоспів — по радгоспах.
Стаття 51. Кандидат у депутати Верховної Ради Української РСР може балотуватися тільки в одній окрузі.
Стаття 52. Кандидати в депутати Верховної Ради Української РСР не можуть бути членами Окружної виборчої комісії і Дільничних виборчих комісій тієї округи, де вони виставлені кандидатами в депутати.
Стаття 53. Не пізніше, як за 30 днів до виборів усі громадські організації або товариства трудящих, які виставили кандидатів у депутати Верховної Ради Української РСР, повинні зареєструвати кандидатів в Окружній виборчій комісії.
Стаття 54. Громадська організація або товариство трудящих, які виставили кандидатів в депутати Верховної Ради Української РСР, повинні подати для реєстрації кандидата в Окружну виборчу комісію такі документи:
а) протокол зборів або засідання, на якому був виставлений кандидат у депутати, підписаний членами Президії, з зазначенням їх місця мешкання; в протоколі повинно бути зазначено найменування організації, яка виставила кандидата, місце, час і кількість учасників зборів або засідання, прізвище, ім'я, по батькові кандидата в депутати, його вік, місце мешкання, партійність, заняття;
б) заява кандидата в депутати про його згоду балотуватися по даній виборчій окрузі від організації, яка його виставила.
Стаття 55. Окружна виборча комісія повинна зареєструвати всіх кандидатів у депутати Верховної Ради Української РСР, виставлених громадськими організаціями і товариствами трудящих з додержанням вимог Конституції Української РСР і «Положення про вибори до Верховної Ради Української РСР».Стаття 56. Відмовлення Окружної виборчої комісії в реєстрації кандидата в депутати Верховної Ради Української РСР може бути оскаржене в дводенний строк у Центральну виборчу комісію, рішення якої є остаточним.
Стаття 57. Прізвище, ім'я, по батькові, вік, заняття, партійність кожного зареєстрованого кандидата в депутати Верховної Ради Української РСР і найменування громадської організації, яка виставила кандидата, опубліковуються Окружною виборчою комісією не пізніше, як за 25 днів до виборів.
Стаття 58. Всі зареєстровані кандидати в депутати Верховної Ради Української РСР підлягають обов'язковому включенню у виборчий бюлетень.
Стаття 59. Окружні виборчі комісії повинні не пізніше, як за 15 днів до виборів у Верховну Раду Української РСР, надрукувати і розіслати всім Дільничним виборчим комісіям виборчі бюлетені.
Стаття 60. Виборчі бюлетені друкуються за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, мовами населення відповідної виборчої округи в кількості, що забезпечує всіх виборців.
Стаття 61. Кожній організації, що виставила кандидата, зареєстрованого в Окружній виборчій комісії, так само як кожному громадянинові Української РСР забезпечується право безборонної агітації за цього кандидата на зборах, в пресі та іншими способами, згідно з статтею 105 Конституції Української РСР.
Стаття 62. Вибори до Верховної Ради Української РСР провадяться протягом одного дня — загального для Української РСР.
Стаття 63. День виборів до Верховної Ради Української РСР встановлюється Президією Верховної Ради Української РСР не пізніше, як за два місяці до строку виборів. Вибори провадяться в неробочий день.
Стаття 64. Щодня протягом останніх 20 днів перед виборами Дільнична виборча комісія опубліковує або широко оповіщає виборців будь-яким іншим способом про день виборів і місце виборів.
Стаття 65. Подача голосів виборцями провадиться в день виборів від 6 години ранку до 12 години ночі за місцевим часом.
Стаття 66. О 6 годині ранку в день виборів голова Дільничної виборчої комісії в присутності її членів перевіряє виборчі скриньки і наявність складеного за встановленою формою списку виборців, після чого закриває і опечатує скриньки печаткою комісії і запрошує виборців приступити до подачі голосів.
Стаття 67. У приміщенні для виборів виділяються окремі кімнати або устатковуються окремі кабіни для заповнення виборцями виборчих бюлетенів. В цих кімнатах або кабінах під час заповнення виборцями виборчих бюлетенів забороняється присутність будь-кого, в тому числі і членів виборчої комісії, крім голосуючих.
Стаття 68. Кожний виборець голосує особисто, з'являючись для цього в приміщення для голосування. Подача голосів виборцями провадиться опусканням у виборчу скриньку виборчих бюлетенів.
Стаття 69. З'явившись у приміщення для виборів, виборець пред'являє секретареві або уповноваженому на те членові Дільничної виборчої комісії або паспорт, або колгоспну книжку, або профспілковий квиток, або іншу посвідку про особу і після перевірки за списком виборців та відмітки в списку виборців одержує виборчий бюлетень встановленого зразка.
Стаття 70. Виборець у приміщенні, відведеному для заповнення виборчих бюлетенів, залишає у виборчому бюлетені прізвище того кандидата, за якого він голосує, викреслюючи прізвища інших. Потім виборець іде до виборчої скриньки і опускає в неї виборчий бюлетень.
Стаття 71. Виборець, який не має змоги через неписьменність або якусь фізичну ваду самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право запросити в приміщення, де заповнюються виборчі бюлетені, будь-якого іншого виборця для заповнення виборчого бюлетеня.
Стаття 72. Виборна агітація у приміщенні для виборів під час подачі голосів не допускається.
Стаття 73. Осіб, які з'явилися в приміщення для виборів з «Посвідкою на право голосування», згідно з статтею 21 цього «Положення про вибори до Верховної Ради Української РСР», Дільнична виборча комісія заносить до списку виборців, який підписується головою та секретарем Дільничної виборчої комісії.
Стаття 74. Відповідальність за порядок у приміщенні для виборів несе голова Дільничної виборчої комісії, і його розпорядження для всіх присутніх обов'язкові.
Стаття 75. У день виборів, о 12 годині ночі, голова Дільничної виборчої комісії оголошує подачу голосів закінченою, і комісія приступає до розкриття виборчих скриньок.
Стаття 76. У приміщенні, де Дільнична виборча комісія провадить підрахунок голосів, при підрахуванні голосів мають право бути присутніми спеціально на те уповноважені представники громадських організацій та товариств трудящих, а також представники преси.
Стаття 77. Дільнична виборча комісія, розкривши скриньки, звіряє число поданих бюлетенів з числом осіб, що одержали бюлетені за списком виборців, і наслідки звіряння заносить до протоколу.
Стаття 78. Голова Дільничної виборчої комісії оголошує в присутності всіх членів Дільничної виборчої комісії наслідки голосування по кожному бюлетеню.
Стаття 79. Визнаються недійсними бюлетені, в яких при голосуванні залишено більше одного кандидата, а також бюлетені невстановленого зразка.
Стаття 80. В разі виникнення сумнівів у дійсності виборчого бюлетеня питання розв'язується Дільничною виборчою комісією голосуванням, що відмічається в протоколі.
Стаття 81. Підрахунок голосів, поданих за кожного кандидата в депутати Верховної Ради Української РСР, і запис наслідків голосування провадиться окремо по кожному кандидату.
Стаття 82. Дільнична виборча комісія складає за встановленою формою протокол голосування в двох примірниках, які підписуються членами Дільничної виборчої комісії, в тому числі обов'язково головою і секретарем.
Стаття 83. У протоколі голосування Дільничної виборчої комісії повинно бути зазначено:
а) час початку і закінчення подачі голосів;
б) загальне число виборців, які є в списку виборців;
в) число виборців, які одержали виборчі бюлетені;
г) число виборців, які взяли участь у голосуванні;
д) число бюлетенів, визнаних недійсними;
е) число бюлетенів, в яких викреслено прізвища кандидатів;
є) число голосів, поданих за кожного кандидата в депутати;
ж) короткий виклад заяв і скарг, поданих до Дільничної виборчої комісії, і прийняті Дільничною виборчою комісією рішення.
Стаття 84. Після закінчення підрахунку голосів і підписання протоколу голова Дільничної виборчої комісії оголошує на засіданні комісії наслідки голосування.
Стаття 85. Після підписання протоколу голосування голова Дільничної виборчої комісії повинен негайно надіслати один примірник протоколу голосування в запечатаному вигляді з посланцем в Окружну виборчу комісію.
Стаття 86. Всі виборчі бюлетені (окремо дійсні і окремо визнані недійсними) повинні бути опечатані печаткою Дільничної виборчої комісії і разом з другим примірником протоколу голосування, діловодством та печаткою Дільничної виборчої комісії здані головою Дільничної виборчої комісії на зберігання: у містах — виконавчим комітетам міських Рад депутатів трудящих, а в містах з районним поділом — виконавчим комітетам районних Рад; у сільських місцевостях — виконавчим комітетам районних (окружних) Рад депутатів трудящих.
Стаття 87. На виконавчі комітети Рад депутатів трудящих покладається обов'язок зберігати виборчі бюлетені аж до вказівок Президії Верховної Ради Української РСР.
Стаття 88. У приміщенні, де Окружна виборча комісія провадить підрахунок голосів, мають право бути присутніми при підрахуванні голосів спеціально на те уповноважені представники громадських організацій і товариств трудящих, а також представники преси.
Стаття 89. Окружна виборча комісія провадить підрахунок голосів на підставі протоколів, надісланих Дільничними виборчими комісіями, і встановлює кількість голосів, поданих за кожного кандидата в депутати.
Стаття 90. Окружна виборча комісія складає протокол голосування в двох примірниках, які підписуються членами Окружної виборчої комісії, в тому числі обов'язково головою і секретарем.
Стаття 91. У протоколі голосування Окружної виборчої комісії повинно бути зазначено:
а) число Дільничних виборчих комісій по окрузі;
б) число Дільничних виборчих комісій, які надіслали протокол голосування;
в) загальне число виборців по окрузі;
г) число виборців, які одержали виборчі бюлетені;
д) число виборців, які взяли участь у голосуванні;
е) число бюлетенів, які визнані недійсними;
є) число бюлетенів, в яких викреслено прізвища кандидатів;
ж) число голосів, поданих за кожного кандидата в депутати;
з) короткий виклад заяв і скарг, поданих до Окружної виборчої комісії, і ухвалені Окружною виборчою комісією рішення.
Стаття 92. Після закінчення підрахунку голосів і підписання протоколу голова Окружної виборчої комісії на засіданні комісії оголошує наслідки виборів.
Стаття 93. Кандидат у депутати Верховної Ради Української РСР, який одержав абсолютну більшість голосів, тобто більше половини всіх голосів, поданих по окрузі і визнаних дійсними, вважається обраним.
Стаття 94. Голова Окружної виборчої комісії видає обраному кандидатові в депутати посвідку про обрання його депутатом Верховної Ради Української РСР.
Стаття 95. Після підписання протоколу голосування голова Окружної виборчої комісії повинен негайно надіслати один примірник протоколу голосування в запечатаному вигляді з посланцем до Центральної виборчої комісії.Другий примірник протоколу, разом з протоколами голосування Дільничних виборчих комісій, діловодством і печаткою Окружної виборчої комісії, голова Окружної виборчої комісії здає на зберігання виконавчому комітетові відповідної обласної Ради депутатів трудящих.
Стаття 96. Якщо ні один з кандидатів не одержав абсолютної більшості голосів, Окружна виборча комісія відмічає про це окремо в протоколі, повідомляє в Центральну виборчу комісію і одночасно оголошує перебалотування двох кандидатів, які одержали найбільшу кількість голосів, а також призначає день перебалотування не пізніше, ніж у двотижневий строк після першого туру виборів.
Стаття 97. Якщо подана кількість голосів по окрузі становить менше половини числа виборців, що мають право голосування по цій окрузі, Окружна виборча комісія відмічає про це окремо в протоколі і сповіщає негайно в Центральну виборчу комісію.
В такому випадку Центральна виборча комісія призначає нові вибори не пізніше, ніж у двотижневий строк після перших виборів.
Стаття 98. Перебалотування кандидатів у депутати, так само як нові вибори замість визнаних недійсними, провадяться за списками виборців, складеними для перших виборів, і в повній відповідності з цим «Положенням про вибори до Верховної Ради Української РСР».
Стаття 99. В разі вибуття депутата зі складу Верховної Ради Української РСР, Президія Верховної Ради Української РСР не пізніше, ніж у двомісячний строк після вибуття депутата зі складу Верховної Ради Української РСР, призначає у відповідній виборчій окрузі вибори нового депутата.
Стаття 100. Всякий, хто шляхом насильства, обману, загроз або підкупу буде перешкоджати громадянинові Української РСР у вільному здійсненні його права обирати і бути обраним до Верховної Ради Української РСР, — карається позбавленням волі на строк до двох років.
Стаття 101. Урядова особа Ради або член виборчої комісії, які підробили виборчі документи або навмисно неправильно підрахували голоси, — караються позбавленням волі на строк до трьох років.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
