Правило дев'ятки
| Правило дев'ятки |
|
|
Пра́вило дев'я́тки — правописне правило української мови.
У чинному правописі вимагає писати в запозичених загальних назвах після 9-ти приголосних, д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р, перед наступною літерою, що позначає приголосний звук (крім "й") літеру "и" на місці "і": сигнал, динамо, принтер і т. д. — а не сігнал,
дінамо, прінтер, як у першоджерелі.
Якщо за і в іншомовному слові йде літера, що позначає голосний, то правило дев'ятки не діє. Наприклад: діадема, діоптрій, тіофен, станція, адажіо, Чіо-чіо-сан. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів також пишеться літера "і": колі́брі, парі́, таксі́ (але таксист), Віші́, Замбе́зі, Ка́прі, Кара́чі, Нагаса́кі, По́ті, Сан-Сусі́, Фі́джі; Пестало́цці.
Також у власних іншомововних назвах може бути порушення "правила дев'ятки" - після д, т, з, с, р відбувається написання і (Дідро, Тіто, Зімбабве, Міссісіпі, Грімм).
Існує мнемонічне речення для полегшення запам’ятовування правила дев’ятки: де ти з’їси цю чашу жиру.
Історія
[ред.]Вперше "правило дев'ятки" до правопису слів іншомовного походження запропонував С. Смаль-Стоцький у 1912 році.
На його думку, після букв на позначення приголосних т, д, с, з, ц, р потрібно писати и (партия, поезия); після букв на позначення приголосних п, б, в, м, ф, ч, к, х та у сполученні з о - писати і (патріот). Однак воно дещо відрізняється від подібного правила в сучасній орфографії, бо вимагало написання й не тільки перед приголосним, але й перед й (партийний).
Але вже у Правопису 1919 р. воно набуло сучасного вигляду. Також це правило закріпилось у Правописі 1929 року і вціліло після його ревізії у 1933 році.
У виданні «Українського правопису» 1993, що істотно не відрізняється від попередніх і є чинним сьогодні, правило передавання іншомовного і через и після «дев’ятки» поширено на низку власних назв (Аргентина, Сирія, Чилі).
У проекті правопису 1999 року пропонувалось поширити «правило дев'ятки» на правопис решти іншомовних власних назв: Аристотель, Едип, Занзибар, Сиракузи, Міссисипі, Цинциннаті, Си́дней. Проте, така пропозиція не отримала однозначного схвалення серед мовознавців і не була прийнята.